Международный опыт внедрения услуги сопровождения на рабочем месте и поддержки занятости людей с инвалидностьюМіжнародний досвід впровадження послуги супроводу на робочому місці та підтримки зайнятості людей з інвалідністю

Бойцов и гражданских жителей, которые получили инвалидность во время военных действий, нужно не только лечить, но и способствовать возможности их трудоустройства и социализации.

Об этом заявил Уполномоченный Президента по правам людей с инвалидностью Валерий Сушкевич во время семинара “Международный опыт внедрения услуги сопровождения на рабочем месте и поддержки занятости людей с инвалидностью”. Об этом передает корреспондент Центра информации о правах человека.

По приглашению ПРООН в Украину приехал Фрэнк Кеван, международный специалист по разработке политики на рынке труда, государственных служб занятости, профессиональной ориентации и профессионального образования. Эксперт представил результаты анализа опыта 7 стран Европейского Союза: Польши, Швеции, Дании, Австрии, Норвегии, Чехии и Ирландии в предоставлении услуги сопровождения на рабочем месте и поддержке занятости.

В первую очередь, речь шла о таких возможностях для людей с инвалидностью, как профессиональная подготовка, специализированные учебные центры, программы поддержки занятости, адаптация к рабочему месту, гибкие рабочие места, выплаты в связи с инвалидностью могут выплачиваться вместе с зарплатой (нет ловушки безработицы) и др.

Как говорят участники встречи, в Украине устроиться на работу человеку с инвалидностью – дело не из простых. Несмотря на квоту в 4%, льготное налогообложение, консультирование со стороны Государственной службы занятости и Фонда социальной помощи – людям с инвалидностью крайне трудно конкурировать на рынке труда.

Есть немало препятствий. В частности, непонимание со стороны работодателей – зачем им трудоустраивать человека с инвалидностью, или недоступность рабочего места и тому подобное. Но также сами лица с инвалидностью, которые ищут работу, не всегда могут правильно оценить свои возможности, не знают о современных технологиях, которые помогают адаптировать рабочее место (например, программы для считывания текста) или пройти переквалификацию в соответствии с требованиями рынка труда.

Ситуацию можно изменить, убежден Валерий Сушкевич. Вместе с тем он добавляет, что “это будет сложно, потому что требует средств”.

“Особо следует обратить внимание на военных из зоны АТО, которые, защищая наше государство, получили инвалидность. Лечение в госпиталях – этого недостаточно, нужно трудоустройство и возвращение к социальной жизни. Сейчас у государства специальной программы такой нет. Но главное аккумулировать тот опыт, который имеет Украина, а не просто за ночь написать … еще одну программу, которая не будет выполняться“, – подчеркнул Уполномоченный.

В то же время Фрэнк Кеван утверждает, что “строгие правила работодателей и штрафные санкции не всегда работают на пользу человеку с инвалидностью“.

“Лучше обращать внимание на те возможности человека с инвалидностью, которые можно” использовать “для качественной работы. В то же время если человек не теряет свои социальные выплаты, у нее появляется мотивация дополнительно зарабатывать, устроившись на работу, тем самым избегаем” ловушки доходности”, – говорит Фрэнк Кеван.

В частности, эксперт отметил: “Стоит также повышать уровень образования и понимания вопроса инвалидности работников государственных служб занятости, тесно сотрудничать с общественными организациями, формировать сеть специалистов по вопросам сопровождения на рабочем месте“.

Вице-президент по внешней политике ВМОО “Генерация успешного действия”, участница Коалиции по противодействию дискриминации Юлия Сачук заметила, что уровень демократического развития любого государства и его отношение к правам человека определяется, в частности, тем, как люди с инвалидностью участвуют в принятии решений.

“Представлены ли люди с инвалидностью в органах власти, бизнесе, и не просто представлены, а на каком уровне… Имеют ли они возможность принимать решения и формировать политику“, – подчеркнула Сачук.

Напомним, по состоянию на 1 октября 2014 года (по данным Минсоцполитики) в Украине насчитывается около 2,8 млн граждан с инвалидностью, из них – только немного менее 731 тысяч человек являются работающими. В настоящее время почти 74% от общего количества людей с инвалидностью, большинство которых имеет 1 и 2 группы, не охваченные трудовой деятельностью.

Источник: Центр информации про права человека

Бійців та цивільних жителів, які отримали інвалідність під час воєнних дій, потрібно не тільки лікувати, а й сприяти можливості їх працевлаштування та соціалізації.

На цьому наголосив Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич під час семінару “Міжнародний досвід впровадження послуги супроводу на робочому місці та підтримки зайнятості людей з інвалідністю”. Про це передає кореспондент Центру інформації про права людини.

На запрошення ПРООН в Україну приїхав Френк Кеван, міжнародний фахівець з розробки політики на ринку праці, державних служб зайнятості, професійної орієнтації та професійної освіти. Експерт представив результати аналізу досвіду 7-ми країн Європейського Союзу: Польщі, Швеції, Данії, Австрії, Норвегії, Чехії та  Ірландії у наданні послуги супроводу на робочому місці та підтримці зайнятості.

У першу чергу, йшлося про такі можливості для людей з інвалідністю, як професійна підготовка, спеціалізовані навчальні центри, програми підтримки зайнятості, адаптація до робочого місця, гнучкі робочі місця, виплати у зв’язку з інвалідністю можуть виплачуватися разом з зарплатнею (немає пастки безробіття) тощо.

Як кажуть учасники зустрічі, в Україні влаштуватися на роботу людині з інвалідністю – справа не з простих. Незважаючи на квоту в 4 %, пільгове оподаткування, консультування з боку Державної служби зайнятості та Фонду соціальної допомоги – людям з інвалідністю вкрай важко конкурувати на ринку праці.

Є чимало перешкод. Зокрема, нерозуміння з боку роботодавців – навіщо їм працевлаштовувати людину з інвалідністю, або ж недоступність робочого місця тощо. Але також самі особи з інвалідністю, які шукають роботу, не завжди можуть правильно оцінити свої можливості, не знають про сучасні технології, які допомагають адаптувати робоче місце (наприклад, програми для зчитування тексту) чи пройти перекваліфікацію відповідно до вимог ринку праці.

Ситуацію можна змінити, переконаний Валерій Сушкевич. Водночас він додає, що “це буде складно, бо потребує коштів”.

“Особливо слід звернути увагу на військових із зони АТО, які, захищаючи нашу державу, отримали інвалідність. Лікування в госпіталях – цього недостатньо, потрібно працевлаштування й повернення до соціального життя. Наразі в держави спеціальної програми такої немає. Але головне акумулювати той досвід, що має Україна, а не просто за ніч написати… ще одну програму, яка не буде виконуватися”, – наголосив Уповноважений.

Водночас Френк Кеван стверджує, що “суворі правила щодо роботодавців та штрафні санкції не завжди працюють на користь людині з інвалідністю”.

“Краще звертати увагу на ті можливості людини з інвалідністю, які можна “використовувати” для якісної роботи. Водночас якщо людина не втрачає свої соціальні виплати, у неї з’являється мотивація додатково заробляти, влаштувавшись на роботу, тим самим уникаємо “пастки прибутковості”, – каже Френк Кеван.

Зокрема, експерт наголосив: “Варто також підвищувати рівень освіти й розуміння питання інвалідності працівників державних служб зайнятості, співпрацювати тісніше з громадськими організаціями, формувати мережу спеціалістів з питань супроводу на робочому місці”.

Віце-президент із зовнішньої політики ВМГО “Генерація успішної дії”, учасниця Коаліції з протидії дискримінації Юлія Сачук зауважила, що рівень демократичного розвитку кожної держави та її ставлення до прав людини визначається, зокрема, тим, як люди з інвалідністю беруть участь у прийнятті рішень.

“Чи представлені люди з інвалідністю в органах влади, бізнесі, і не просто представлені, а на якому рівні… Чи мають вони можливість приймати рішення й формувати політику”, – наголосила Сачук.

Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2014 року (за даними Мінсоцполітики) в Україні нараховується близько 2,8 млн громадян з інвалідністю, з них – тільки трохи менше 731 тисячі осіб є працюючими. На даний час майже 74 % від загальної кількості людей з інвалідністю, більшість яких має 1 та 2 групи, не охоплені трудовою діяльністю.

Джерело: Центр інформації про права людини

Вечер памяти, посвященный Василию ЕрошенкуВечір пам’яті, присвячений Василю Єрошенку

Данная публикация доступна только на украинском языке

14 січня 2015 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського відбувся вечір пам’яті, присвячений 125-річчю від дня народження відомого тифлопедагога, письменника-символіста, мандрівника, есперантиста Василя Єрошенка. У заході взяли участь: голова всеукраїнської благодійної організації інвалідів та пенсіонерів «Обличчям до істини» Турський Володимир Миколайович, директор фонду імені Василя Єрошенка «Есперо» Владислав Таранюк, президент Української асоціації есперантистів Євген Ковтонюк, та науковець–Єрошенкознавець Юлія Патлань. Блискучий виступ пані Юлії став окрасою вечора. Вона проаналізувала один твір Василя Єрошенка «Один день из моей школьной жизни» і довела символічність його твору, тоді як радянські критики трактували його як реалістичний і навіть відносили його до автобіографії. Вона зауважила, що його казки і легенди розраховані не на дітей, а на дорослих, оскільки вони також символічні. А загалом, творча спадщина «Українського класика японської літератури» як називають Василя Єрошенка ще до кінця не вивчена в Україні, тому в нас ще широке поле для діяльності в цій галузі.

Правозащитники обнародовали имена лиц и организаций, которые наиболее злостно нарушали принципы равенства и недискриминации в Украине в течение годаПравозахисники оприлюднили імена осіб та організацій, які найбільш злісно порушували принципи рівності та недискримінації в Україні протягом року

Данная публикация доступна только на украинском языке.

Правозахисники оприлюднили імена осіб та організацій, які найбільш злісно порушували принципи рівності та недискримінації в Україні протягом року. Коаліція з протидії дискримінації, до складу якої входить 50 громадських організацій, визначила найбільш дискримінаційний вчинок, висловлювання та законодавчу ініціативу в рамках антипремії «Дискримінатор року». «Переможцями» стали Національний банк України, ДельтаБанк і екс-мер Києва Олександр Омельченко. Їм відправлять ганебні дипломи і шори – символ зашореності та обмеженості у поглядах.

В номінації “Язик мій – ворог мій”перемогу здобув депутат Київської міської ради, колишній мер Києва Олександр Омельченко – за найбільш дискримінаційне висловлювання щодо людей з інвалідністю (цитата мовою оригіналу): «І нащьот етіх пільговиків. Підготуйте проект рішення Київської міської ради, з 1 січня, крім інваліда, бідненької людини, Богом обіженої, сліпенької, глухенької, кривенької, ніяких пільг нікому…», – заявив він.

«Таке висловлювання щодо людей з інвалідності є неприпустимим і дискримінаційним. Не йдеться про створення належних умов для реалізації права людини на вільний розвиток, про створення архітектурної, транспортної чи інформаційної доступності для різних груп населення, зокрема, людей з інвалідністю. А перетворює людину з інвалідністю на об’єкта для благодійництва, споживача, залежного від суспільства, безпомічну людину», – вважає Назарій Боярський, співголова Коаліції з протидії дискримінації в Україні, координатор освітніх програм Центру Громадянських Свобод.

За реально ганебний вчинок (номінація «Реально Г») правозахисники відзначили Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк». Шори і ганебний диплом цей банк отримає за відмову у побутових кредитах людям з інвалідністю.

Назарій Боярський розповідає, що відмова або створення додаткових перешкод з боку банківських установ щодо людей з інвалідністю, зокрема людей з вадами зору, є поширеною практикою в Україні.

З такою практикою зіштовхнувся харків’янин Юрій Череда, інвалід І групи по зору. Бажаючи придбати телевізор у супермаркеті в розстрочку, він звернувся до представника ДельтаБанку з виписаним рахунком-фактурою. Але йому було висунуто вимоги, які не висувалися до інших покупців: надати банку поручителів з числа членів сім’ї, інакше банк не має можливості надати кредит.

«Важливо відзначити, що незважаючи на те, що в цій ситуації банк був обраний випадково, саме щодо Дельта Банку надходили й інші скарги від людей з інвалідністю. Коли ж банку вказали на дискримінаційну практику, він не тільки не прагнув її викорінити, а навпаки, намагався закріпити і легалізувати через повторний судовий розгляд», – каже Боярський.

У суді справа підтримувалася Фондом стратегічних справ Коаліції з протидії дискримінації.

В номінації «Дискримінація «в законі» (за найбільш небезпечну та дискримінаційну законодавчу ініціативу) переміг Національний банк України. Шори і ганебний диплом НБУ отримає за дискримінаційну постанову від 3 листопада 2014 року № 699 “Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони “Крим”.

Згідно з цією постановою, кримчан обмежили в можливості користування основними банківськими послугами, такими як купівля валюти, відкриття рахунків, здійснення виплат тощо. А термін «нерезидент» був застосований по відношенню до громадян України, у яких в паспорті стоїть кримська прописка.

16 грудня Національний банк України прийняв іншу постанову – №810, проте, за словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, така спроба виправити ситуацію з дискримінацією кримчан призвела до нових обмежень їхніх прав та встановила додаткові обов’язки.

«Своїми діями НБУ знову підтвердив, що кримчани не є громадянами України. А для того, щоб спростувати цей факт, вони вимушені здійснити певні дії. І лише після цього вони можуть знову вважатися українцями. Українці з “довідками переселенця” мають підтверджувати кожні шість місяців, що вони не вважаються нерезидентами», – сказала вона.

***

Довідка: Антипремія «Дискримінатор року» вручається з 2013 року і має на меті привернути увагу до проблеми дискримінації та показати реальні загрози на шляху забезпечення в Україні принципу  рівності та недискримінації для всіх людей. В минулому році її отримали мер Ялти Сергій Ілаш, який порівняв ромів зі «звірушками», настоятель Києво-Печерської Лаври Владика Павло та президент Національної академії медичних наук Андрій Сердюк – за виселення з території Лаври клініки Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського, де перебували на лікуванні ВІЛ-інфіковані, а також народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко з проектом Закону «Про заборону спрямованої на дітей пропаганди одностатевих сексуальних стосунків».

Коаліція з протидії дискримінації в Україні (www.antidi.org.ua) є всеукраїнською недержавною громадською правозахисною ініціативою, яка виникла у 2011 році і зараз об’єднує 50 організацій громадянського суспільства. Діяльність Коаліції спрямовано на реальне забезпечення в Україні принципу громадянської рівності для всіх людей, незалежно від певних соціальних чи індивідуальних ознак, які визнані в міжнародному, європейському та національному праві такими, що потребують захисту від дискримінації; розвиток, розширення та вдосконалення прав і свобод людини в Україні; протидію спробам необґрунтовано та несправедливо обмежити права певних категорій громадян; викорінення такого явища, як дискримінація, із суспільного життя.

Джерело: Коаліція з протидії дискримінації в Україні

Президент Украины встретился с людьми с инвалидностьюПрезидент України зустрівся з людьми з інвалідністю

Колективна фотографія учасників зустрічі з Президентом України Петром Порошенко

3 декабря 2014 года в Международный день людей с инвалидностью Президент Украины Петр Порошенко встретился с общественными активистами, спортсменами с инвалидностью и бойцами, которые получили инвалидность во время участия в антитеррористической операции, которая продолжается на юго-востоке Украины.

Президент Украины Петр Порошенко подчеркивает важность изменения отношения общества к людям с ограниченными возможностями и подходов к защите и реализации их прав. “Я не хочу, чтобы в Украине больше применялось слово “инвалид”. Я хочу, чтобы отношение было такое, как в странах Европейского Союза”, – заявил Глава государства во время встречи с людьми с ограниченными возможностями.

По словам Президента, речь идет об обеспечении доступа людей с ограниченными возможностями в общественные места, учреждения образования, здравоохранения, об обеспечении таких людей рабочими местами, создании для них равных возможностей с другими гражданами. Петр Порошенко отметил тот факт, что уже есть организации, которые пытаются облегчить жизнь людям с ограниченными возможностями и “демонстрируют такое отношение, которого они заслуживают”.

Президент выразил убежденность, что решение вопросов людей с ограниченными возможностями будет одним из приоритетов в работе нового Правительства и подчеркнул, что готов всячески содействовать этому. “Я готов действенно поддержать работу гражданского общества в этом направлении”, – сказал Президент.

Глава государства напомнил, что в Украине сейчас почти 3 млн граждан с инвалидностью пока чувствуют себя исключенными из полноценной жизни общества и ждут этих шагов.

Особое внимание Петр Порошенко уделил участникам антитеррористической операции, получившим инвалидность вследствие ранений. Это уже 206 бойцов. Глава государства от имени Украинского народа поблагодарил всех героев “за проявленную силу духа, патриотизм”.

Президент акцентировал внимание на необходимости решения проблем участников АТО, в частности, предоставления статуса участника боевых действий, и отметил, что требует от нового Правительства немедленного их решения. Он также отметил, что государство занимается вопросами протезирования участников АТО и поднимает перед международными партнерами вопрос предоставления им медицинской помощи, реабилитации за рубежом.

Администрация Президента Украины

Колективна фотографія учасників зустрічі з Президентом України Петром Порошенко

3 грудня 2014 року в Міжнародний день людей з інвалідністю Президент України Петро Порошенко зустрівся з громадськими активістами, спортсменами з інвалідністю та бійцями, які отримали інвалідність під час участі в антитерористичній операції, яка триває на південному сході України.

Президент України Петро Порошенко наголошує на важливості змінити ставлення суспільства до людей з обмеженими можливостями і підходів до захисту та реалізації їх прав. “Я не хочу, щоб в Україні більше використовувалося слово “інвалід”. Я хочу, щоб ставлення було таке, як в країнах Європейського Союзу”, – заявив Глава держави під час зустрічі з людьми з інвалідністю.

За словами Президента, йдеться про забезпечення доступу людей з обмеженими можливостями до громадських місць, закладів освіти, охорони здоров’я, про забезпечення таких людей робочими місцями, створення для них рівних можливостей з іншими громадянами. Петро Порошенко відзначив той факт, що вже є інституції, котрі намагаються полегшити життя людям з обмеженими можливостями і “демонструють таке ставлення, якого вони заслуговують”.

Президент висловив переконання, що вирішення питань людей з обмеженими можливостями буде одним із пріоритетних у роботі нового Уряду і наголосив, що готовий всіляко сприяти цьому. “Я готовий дієво підтримати роботу громадянського суспільства у цьому напрямку”, – сказав Президент.

Глава держави нагадав, що в Україні нині майже 3 млн громадян з інвалідністю поки що відчувають себе виключеними з повноцінного життя суспільства і чекають на ці кроки.

Особливу увагу Петро Порошенко звернув на учасників антитерористичної операції, які отримали інвалідність внаслідок поранень. Це вже 206 бійців. Глава держави від імені Українського народу подякував всім героям “за виявлену силу духу, патріотизм”.

Президент акцентував увагу на необхідності вирішення проблем учасників АТО, зокрема – надання статусу учасника бойових дій, і наголосив, що вимагає від нового Уряду негайного їх вирішення. Він також зазначив, що держава опікується питаннями протезування учасників АТО та порушує перед міжнародними партнерами питання надання їм медичної допомоги, реабілітації за кордоном.

Адміністрація Президента України

В Ровно состоялся круглый стол по проблемам людей с инвалидностьюУ Рівному відбувся круглий стіл по проблемам людей з інвалідністю

2 декабря 2014 года в помещении Ровенской областной государственной администрации прошел круглый стол по проблемам людей с инвалидностью и путях их решения. Круглый стол проводил заместитель председателя Ровенской ОГА Пустовит Т.О. На круглом столе присутствовали представители управлений и департаментов Ровенской ОГА, а также руководители общественных организаций людей с инвалидностью. Затрагивались наболевшие вопросы, по санаторно-курортного лечения, по доступности для людей с инвалидностью к инфраструктуре области, по завершению общественной экспертизы по программе «Безбарьерная Украина» проведенной Общественным советом при Ровенской ОГА и непосредственно Петром Полищуком, о создании общественного совета при Ровенской ОГА по людей с инвалидностью и прочее.

Во время круглого стола председатель Ровенского областного отделения ВМОО «Генерация успешного действия» Петр Полищук за весомый личный вклад в реализацию государственной политики в сфере социальной защиты и реабилитации инвалидов, высокий профессионализм и по случаю Международного дня инвалидов был награжден почетной грамотой Ровенской областной государственной администрации с вручением ему соответствующего нагрудного знака.

2 грудня 2014 року в приміщені Рівненської обласної державної адміністрації пройшов круглий стіл по проблемам людей з інвалідністю та шляхах їх вирішенню . Головуючим круглого столу був заступник голови Рівненської ОДА Пустовіт Т.О. На круглому столі були присутні представники управлінь та департаментів Рівненської ОДА, а також голови громадських організацій людей з інвалідністю. Порушувалися наболілі питання, щодо санаторно-курортного лікування, щодо доступності для людей з інвалідністю до інфраструктури області, щодо завершення громадської експертизи по програмі «Безбар`єрна Україна» проведеної Громадською радою при Рівненській ОДА та безпосередньо Петром Поліщуком, щодо створення громадської ради при Рівненській ОДА з питань людей з інвалідністю та інше.

Під час круглого столу голову Рівненського обласного осередку ВМГО «Генерація успішної дії» Петра Поліщука за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів, високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня інвалідів було нагороджено почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації з врученням йому відповідного нагрудного знаку.