Мова

Вікторія Самчук

Рівненська поетеса писала вірші і прозу. У 2007 році її твори були відібрані до друку за програмою розвитку книговидавничої справи, збільшення випуску книг місцевих авторів на 2006-2010 роки, яку фінансувала Рівненська ОДА. У 2008 році за цією програмою була видана перша поетична збірка Вікторії Самчук «Каркаде». Друкується в літературних альманахах місцевого та всеукраїнського значення «Наше коло» вип. №4 (2008 р.) м. Рівне, «Погорина» вип. №10-11 (2009 р.) м. Рівне, «Маленький Парнас» вип. №6 (2009 р.) м. Харків; поетичних збірниках «Берізка» (2011 р.) м. Рівне, «Поетичний рушник» (2011 р.) м. Київ; журналах «Отражение» вип. №8 (2008 р.) м. Донецьк, «Інва.net» вип. №22 (2009 р.) м. Рівне, «Світло спілкування» вип. №12 (2011 р.) м. Житомир, а також у періодичній пресі: «Рівненська газета» №68 (4 червня 2007 р.), «Рівне ракурс» №12 (5 червня 2008 р.), «Вільне слово» №78 (19 жовтня 2010р.), «Рівне експрес» №42 (20 жовтня 2011 р.), «Рівне вечірнє» (20 жовтня 2011 р.), «Рівненська газета» (23 лютого 2012 р.), «Вісті Рівненщини» №20 (11 травня 2012 р.), «Льонокомбінат» №23(24) (7 червня 2012 р.).

Неодноразово перемагала у конкурсах за номінацією «Авторська поезія», як на місцевому так і на всеукраїнському рівні: у м. Рівне конкурс-фестиваль молодих талантів «Повір у себе – і в тебе повірять інші» (2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2011 р.), займала І-ІІІ місця; Всеукраїнський фестиваль творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями «Барви життя» (2009 р., 2011 р., 2012 р.); м. Євпаторія конкурс художньої самодіяльності читецького жанру малих театральних форм Украінського товариства сліпих (2010 р.) І місце в номінації «Органічність сценічної дії»; Харківський обласний конкурс-огляд творчості дітей та молоді з обмеженими можливостями здоров’я; третій Всеукраїнський фестиваль творчості інвалідів «На  крыльях творчества» (2011 р.) м. Дніпропетровськ; Всеукраїнський фестиваль патріотичної творчості «Червона калина» спеціальна номінація «Велике серце» (2011 р.); перший Всеукраїнський недержавний фестиваль творчості інвалідів «Неспокій серця» (2010 р.) м. Київ; Літературний Фестиваль сучасної української поезії під назвою «Суп».

Займалася у народно-літературному об’єднанні «Поетарх» при ПДМ м. Рівного, брала участь у концертах, приурочених визначним датам та літературних вечорах, які відбувалися у Рівному та області. У 2010 році відбувся концерт «Дотик світла» за творами В. Самчук, режисером якого стала сама Вікторія. На сайті обласної бібліотеки у розділі «Аудіопіткасти», який створений для людей з обмеженими фізичними можливостями, продекламувала свої твори. Неодноразово приймала участь в теле та радіопередачах на тему соціального захисту прав інвалідів, а також творчого напрямку: «Вертикаль» 2007 рік РТБ, «Таке життя» 2008 рік РТБ, «Один на один» 2010, 2011 роки РТБ; у відеосюжетах новин телеканалів «Рівне 1», «Сфера», «РТБ»; радіопередачі «Турбота про людей» 2007 р., «Соціальний аспект» 2008 рік., «Недільна світлиця» 2010-2011 рр.

була заступником голови Рівненського обласного осередку ВМГО «Генерація успішної дії».

В 2017 році померла на Рівненщині.

Вікторія Самчук

«Дотик світла» – творчий вечір Вікторії Самчук, який відбувся 30 травня 2010 року

Любов без міри

Моя любов – без міри!
Я обіцяю бути ВСІМ,
Я буду вірити без віри,
Запрошу щастя я у дім…

Моє кохання дике,
Нестримне, дивне і п’янке;
Та водночас – спокійно-тихе,
Цнотливо-ніжне і легке.

Повітрям буду свіжим
Твоєму диханню вночі
І ангелом чарівно-грішним
Лиш у думках прошепочи.

Я буду цілим світом:
Зорею, краплею роси,
Весною, осінню і літом
Не бійся, тільки попроси!

Проси, промови слово
Почую на краю Землі.
Зустріла я невипадково
Тебе, мій світ, в нічній імлі.

Бабине літо

Холодні ранки. Спекотні дні.
І павутиння у повітрі.
Це літо заблукало восени
І сонця промені тендітні.

Ще літо не заснуло восени
І нам дарує теплу днину,
Та задурманено – туманні сни
Лягли серпанком на ожину.

Потомлене листя

Потомлене листя летіло додолу
Спокійно вмираючи серед небес.
Вже танцю із вітром не буде ніколи
Його не помітив сучасний прогрес.

Міняються пори одна за одною
У вихорі часу течуть, як пісок.
Потомлене листя вмирало зимою,
щоб душу віддати весні для квіток.

Вірші мої

Вірші мої неначе протяги,
о залетіли у моє вікно.
У голові неначе потяги,
Все стукотять: «Тобі, тобі дано».

Вірші мої калини кетяги,
Розвішені на гілці долі.
Вони для мене психо-тренінги,
що зцілюють пекучі болі.

Вірші мої мов крила Фенікса
Згорають й воскресають водночас.
Вони для мене медом вереса,
Солодять душу у буремний час.

Ці та інші вірші Вікторії Самчук

Пошук по сайту

банер-посилання на сайт «Коаліція з протидії дискримінації в Україні»

Ми в соціальних мережах

Тыквеол » Справочник лекарственных средств