Дотик до історії: як ми вчилися розуміти і відчувати один одного!

Полтавська обласна організація Українського товариства сліпих та відокремлений підрозділ Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Полтавській області продовжують роботу над тим, щоб культурні простори нашого краю ставали справді доступними для кожного.

​Команда Ukraine Open разом із Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського продовжує впроваджувати елементи безбар’єрності, роблячи культуру доступнішою. У межах проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стійкість суспільства через культуру» та у співпраці з Департаментом культури і туризму, відбулася особлива подія — глибоке практичне заняття для працівників музею. Цього разу навчання вийшло далеко за межі звичних лекцій, перетворившись на справжній простір живої взаємодії та спільного досвіду.

​Головною частиною заходу стала апробація виставки щодо її доступності нашими користувачами:

​Незрячі учасники Світлана Яцюк та Максим Варфоломєєв, а також слабозора учасниця Вікторія Гуценко особисто протестували експозицію та тактильну виставку, досліджуючи копії експонатів на дотик і за допомогою аудіодискрипції.

​Їхній детальний зворотний зв’язок, реакція та відгуки стали найціннішою оцінкою для музейників, адже допомогли поглянути на простір очима відвідувачів із порушеннями зору.

​Особливий акцент було зроблено на реальній практичній взаємодії:

​Працівники музею вчилися проводити екскурсії та взаємодіяти на практиці, апробовуючи навички ведення незрячних відвідувачів.

​У форматі рольових ігор музейники спробували відчути себе в ролі незрячих, пересуваючись двориком краєзнавчого музею під супроводом колег, щоб на власному досвіді зрозуміти кожен нюанс просторової орієнтації.

​Практичне заняття вела голова правління Полтавської обласної організації УТОС, керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» в Полтавській області Марина Бабець, яка фахово спрямовувала процес взаємодії.

​Тепер музейна команда почувається ще впевненіше! Такі зустрічі руйнують бар’єри краще за будь-які інструкції, адже вчать головному — чути, розуміти і довіряти одне одному. Щиро дякуємо всім, хто долучився, та команді музею за відкритість до змін і прагнення творити інклюзивне середовище! Рухаємося далі разом!

​Опис до відео

На початку відео — у верхній частині екрана розташовані іконки та логотипи: з лівого боку розміщено іконку ока, а поруч — іконку перекресленого ока; ближче до правого боку знаходиться логотип «UKRAINE OPEN», а в самому правому куті — прямокутний жовто-блакитний знак із написом «Полтавський краєзнавчий музей / інклюзивний доступний музей». На екрані спочатку демонструється панорамний аерознімок (вид з висоти пташиного польоту) на архітектурний комплекс будівлі Полтавського краєзнавчого музею. На цьому тлі спочатку з’являється напис «НОВИЙ КОД ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО.» (на білому тлі синім шрифтом), а згодом — без зникнення попереднього — безпосередньо під ним додається другий напис «Доступність і рівність.» (на синьому тлі білим шрифтом), так що обидва написи розташовані один під одним на тлі будівлі музею. Звучить фонова музика.

​Перший епізод — Через ковані металеві ворота на територію спочатку самостійно заходить жінка в сірому костюмі в клітинку та у чорній пов’язці на очах із білою тростиною в руках, а позаду неї йде жінка, яка контролює її рух. Коли до відвідувачки підходить інша супроводжуюча жінка (у білому жакеті) і бере її під руку, вони продовжують рух і проходять повз інших людей та працівників музею, які стоять осторонь. На екрані з’являється плашка з написом: «Тестування тактильної експозиції відвідувачами з порушенням зору».

​Другий епізод — Група людей пересувається вздовж вуличних стендів, і на екрані з’являється плашка: «Практичне навчання супроводу відвідувачів з порушенням зору під час екскурсії». У цей час ведуча заняття (жінка в синьому костюмі та окулярах) демонструє правильний метод супроводу: вона бере та спрямовує руку відвідувачки у чорній пов’язці та сірому костюмі, допомагаючи їй орієнтуватися та підійти до тактильного макета фасаду будівлі музею.

​Третій епізод — Учасники користуються мобільними телефонами біля стійок зі стендами. На екрані з’являється плашка: «Знайомство з тактильними копіями». Показано крупним планом руку зі смартфоном, на екрані якого відтворюється відео з аудіодискрипцією фасаду музею, тоді як поруч чоловік із бородою (Максим Васильович) в навушнику досліджує тактильну копію (зокрема тактильну копію писанки). У цей момент лунає музичний супровід, і глядачам детально показують різноманітні тактильні копії та те, як відвідувачі взаємодіють із ними.

​Четвертий епізод — На екрані з’являється плашка з написом: «Шрифт Брайля». Демонструються деталі експозиції, де крупним планом показано руки учасників, які обережно та детально водять пальцями по рельєфно-крапкових написах, інформаційних панелях та табличках зі шрифтом Брайля.

​П’ятий епізод — На екрані з’являється плашка з написом: «АУДІОДИСКРИПЦІЯ». Учасники підходять до стійок з експонатами. Спочатку Світлана тримає смартфон у руках і слухає аудіосупровід, досліджуючи тактильне полотно вхідних дверей. Згодом кадр змінюється: телефон уже лежить на стійці, коли вона продовжує досліджувати елементи експозиції. Після цього вона самостійно бере свій смартфон і кладе його на стійку, аби двома руками детально дослідити рельєф майолікового панно. Надалі телефон так само лежить на стійці, коли вона переходить до вивчення кахлів із зображеннями тварин. За цим процесом дуже уважно спостерігають інші глядачі та учасники, а крупним планом показано чоловіка в білій сорочці, який зосереджено стежить за роботою.

​Фінальна частина (Розділення екрана на три фрагменти):

​Коли говорить Максим Васильович:

​На верхньому екрані — Максим Васильович (чоловік із бородою) виступає з мікрофоном біля стенда і безпосередньо говорить, поділяючись своїми враженнями.

​На середньому екрані — динамічно змінюються крупні плани рук: спочатку показано, як Світлана досліджує тактильний макет фасаду або працює біля стійок, а згодом кадри перемикаються на руки Максима, який зосереджено досліджує тактильну копію кахлі.

На нижньому екрані — демонструється загальний план подвір’я музею, де група відвідувачів слухає та спостерігає за процесом.

​Коли говорить Світлана:

​На верхньому екрані — стабільно утримується кадр, де Максим Васильович перебуває на локації або слухає.

​На середньому екрані — Світлана безпосередньо з’являється в кадрі та говорить, емоційно та детально коментуючи саме фасад музею, який вона досліджувала.

​На нижньому екрані — транслюється широкий загальний план подвір’я музею, зафіксовано атмосферу події, пересування учасників та те, як інші відвідувачі спостерігають за обговоренням.

РІВНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ КОЖНОЇ ДИТИНИ: СТАРТУЄ ВАЖЛИВИЙ ПРОЄКТ З АДВОКАЦІЇ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ!

Логотип Atlas Alliance логотип NABP логотип ВГО «Генерація успішної дії»

Якісна, доступна та безбар’єрна освіта — це право кожної дитини, а не привілей.

Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» оголошує про початок реалізації масштабного проєкту «Адвокація прав дітей з порушеннями зору на якісну освіту». Цей проєкт реалізується у співпраці з Норвезькою асоціацією незрячих та слабозорих (NABP) і фінансується телемарафоном «TV-aksjonen 2025» (NRK) через Atlas Alliance.

Проєкт розрахований на період 2026–2028 років і покликаний усунути системні бар’єри, з якими щодня стикаються незрячі та слабозорі діти в навчальному процесі.

🔍 ЩО САМЕ ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ В МЕЖАХ ПРОЄКТУ?

Наша команда реалізує комплекс заходів, спрямованих на захист прав дітей, підтримку родин та розбудову спроможності освітньої системи:

📊 Моніторинг та адвокація системних змін

  • Здійснення систематичного моніторингу доступності освітнього середовища, навчальних закладів та Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).
  • Підготовка аналітичних матеріалів та пропозицій до нормативно-правових актів на місцевому й регіональному рівнях.
  • Адвокація забезпечення шкіл та дітей підручниками шрифтом Брайля, електронними та тактильними наочними посібниками.

🤝 Навчання та консультації для освітян і керівників

  • Організація тренінгів та круглих столів для регіональних керівників освітніх галузей, фахівців ІРЦ та педагогів щодо запровадження розумного пристосування й універсального дизайну в освіті.

🖨️ Інновації та створення цифрового хабу

  • Розробка, прототипування та 3D-друк асистентних навчальних посібників і тактильних наочностей для незрячих дітей.
  • Створення цифрового хабу та розробка адаптованих матеріалів для навчання.

🏕️ 10-денні спортивно-оздоровчі реабілітаційно-освітні табори

Особливий блок проєкту — проведення табрів для дітей з порушеннями зору та їхніх батьків/супроводжуючих. З учасниками працюватиме мультидисциплінарна команда фахівців:

  • 🦯 Тифлопедагог / Тренер з мобільності: навчання орієнтуванню у просторі з білою тростиною, використання Брайля, цифрових технологій та навичок самообслуговування.
  • Фахівець з адаптивного спорту: проведення реабілітаційних занять, розвиток дрібної моторики та знайомство з адаптивними видами спорту.
  • 🎨 Психолог / Арт-терапевт: проведення сесій для дітей та батьків задля зниження стресу, подолання тривожності та емоційного відновлення.

📢 Просвітництво та тематичні дні

  • Проведення інформаційних та просвітницьких заходів у межах важливих дат: Всесвітнього дня зору, Дня білої тростини та Міжнародного дня людей з інвалідністю.

💡 «Нічого для нас без нас!» — ми переконані, що тільки спільними зусиллями громадськості, держави та міжнародних партнерів ми створимо простір, де кожна дитина, незалежно від стану зору, матиме рівні можливості для розвитку, навчання та успішного майбутнього!

Стежте за нашими анонсами та новинами проєкту на офіційних сторінках!

Творчість без меж: лучанин зібрав унікальну «базу знань» для митців з інвалідністю

Луцький громадський діяч, активіст і медійник Віталій Ткачук у межах свого проєкту «Генерація успішних людей» реалізував за підтримки Українського культурного фонду сезон «Творчість без меж» – серію з десяти великих подкастів із митцями з інвалідністю.

Героями сезону стали люди, які реалізували себе у музиці, живописі, архітектурі, театрі, танці, моделінгу, кіно та народному мистецтві. 

Героями сезону стали люди, які реалізували себе у музиці, живописі, архітектурі, театрі, танці, моделінгу, кіно та народному мистецтві. Серед них – незряча художниця Юліана Кундуєва, співачка, викладачка вокалу і модель Наталія Мартинова, 14-річна незряча співачка і блогерка Афіна Остапенко, художник і музикант Петро Кравчук, нечуючий архітектор і художник Олексій Нашивочніков, незрячий ветеран і гончар Сергій Райлян, незряча піаністка Віра Семків, танцюрист на кріслі колісному і вуличний музикант Іван Заміга, незрячий кобзар і лірник Тарас Дороцький та незрячий вуличний музикант Василь Човбан. 

Фотографія незрячого музиканта Василя Човбана

В чому унікальність проекту

Головна особливість «Творчості без меж» – акцент на практиці. У кожній розмові Віталій Ткачук намагався отримати від співрозмовника конкретний практичний досвід, який може бути корисним іншим людям з інвалідністю, що хочуть займатися творчістю або зробити її своєю професією.

Герої розповідають, як незрячій людині знайти викладача музики і вивчати ноти шрифтом Брайля, як адаптувати живопис і рукоділля після втрати зору, де шукати тренера для танців на кріслах колісних, як нечуючому митцю здобувати професійну освіту та працювати в архітектурі, як наважитися вийти на сцену чи спробувати себе в кіно, як перетворити ремесло на власну справу та як шукати саме той вид творчості, у якому людина може максимально реалізувати свої здібності.

Герої подкастів Віталія Ткачука розповідають про навчання, постійну практику, пошук наставників, адаптацію звичних методик, використання сучасних технологій, подолання страху перед публікою, економічну самостійність та вміння просити про допомогу.

А ще – про право людини з інвалідністю бути не об’єктом жалю, а повноцінним художником, музикантом, актором, архітектором, танцюристом, одним словом – майстром і професіоналом.

Кожен із десяти героїв прийшов до творчості своїм шляхом. Для когось вона була справою життя ще з дитинства, для когось стала способом пережити втрату зору чи тяжку хворобу, для когось – частиною реабілітації після поранення на війні. 

Але практично в усіх цих історіях повторюється важлива думка: не варто заздалегідь вирішувати за себе, що щось неможливо. Треба пробувати, шукати свій спосіб, учитися й розвивати те, що справді вдається.

Саме тому сезон «Творчість без меж» може бути корисним не лише широкій аудиторії, яка хоче більше знати про життя людей з інвалідністю. Передусім це своєрідна збірка досвідів для самих людей з інвалідністю, їхніх батьків, викладачів, тренерів та тих, хто допомагає їм реалізовувати себе у творчості.

Водночас усі десять історій дуже різні й не пропонують єдиного «правильного» шляху. Герої по-різному оцінюють власні можливості та межі, мають різний досвід інклюзії і різне ставлення до допомоги оточення. Саме ця різноманітність і дає можливість побачити інвалідність не як одну універсальну історію, а як досвід конкретних людей із власними характерами, амбіціями, професійними вимогами і поглядами на життя.

 

Де послухати, подивитися і прочитати подкасти?

Плейлист відеоподкастів на Youtube:

https://www.youtube.com/playlist?list=PLGlLqKvjRxvs

Підбірка текстових версій подкастів: 

https://pershyj.lutsk.ua/c-tworchistbezmezh

Сторінку проекту на Apple Podcasts:  https://podcasts.apple.com/ua/podcast/%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BC%D0%B5%D0%B6/id6802815278?l=uk

Сторінка проекту на Spotify: https://open.spotify.com/show/2aqoFsoJkPACclkvHy7zD2?si=i8USH39BSYiCmiIOdt4D-g

 

Триває реалізація проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum»

У Полтаві триває реалізація проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum», який ставить перед собою ціль впровадити в активне користування ряд онлайн-послуг та активностей для груп населення, які стикаються із бар’єрами під час взаємодії з об’єктами культурної спадщини та інституціями, які нею опікуються.

​Незабаром оновлена онлайн-платформа музею міститиме 60 аудіодескрипціій до оцифрованих експонатів. Контент, що має аудіодискрипцію, згідно з міжнародною кодифікацією позначають двома латинськими літерами [AD]. Це міжнародний стандарт, аналогічний позначці субтитрів. І це тільки перші кроки на шляху до повної доступності музейної колекції.

​Команда проєкту та автор текстів аудіодискрипції Марина Бабець (голова правління Полтавської обласної організації УТОС, керівник відокремленого підрозділу ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Полтавській області) переконані, що такі інноваційні технології виконують свою основну місію — рівний для всіх доступ до благ цивілізації. Це перетворює проєкт із суто технологічного на глибоко соціальний, що відповідає Національній стратегії безбар’єрності.

лицьова коробчаста пічна кахля другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

​На фото — лицьова коробчаста пічна кахля другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. — один із експонатів, що завдяки роботі проєкту відкриється для світу у всіх можливостях для сприйняття.

​Проєкт «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» став можливим завдяки перемозі у конкурсній програмі УКФ «Культурна спадщина», лот «Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини» у 2026 році.

В Музеї мистецької родини Кричевських триває реалізація проєкту «Відчути простір: музей Кричевських без бар’єрів»

На Полтавщині, у селищі Опішня, в Музеї мистецької родини Кричевських триває реалізація проєкту «Відчути простір: музей Кричевських без бар’єрів», який втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

​25 серпня 2026 року в межах проєкту відбувся тренінг, під час якого працівники музею опановували теорію і практику етики спілкування, обслуговування та взаємодії з людьми з інвалідністю різних категорій. Особливу увагу було приділено потребам людей із порушеннями зору, а також розглядалися нюанси комунікації з особами з порушеннями слуху та проблемами опорно-рухового апарату, у тому числі тими, хто пересувається на кріслах колісних. Також окремо вивчалися особливості ведення екскурсій та демонстрації експонатів з урахуванням потреб кожної категорії відвідувачів.

Фотографія заходу

​Перед учасниками як консультанти виступили:

​Бабець Марина Леонідівна — голова правління Полтавської обласної організації УТОС, керівник відокремленого підрозділу ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Полтавській області.

​Твердохліб Ірина Василівна — регіональна представниця Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» в Полтавській області, голова правління «Полтавське міське громадське об’єднання осіб з інвалідністю «Віра».

​Баклицька Світлана Семенівна — перекладач жестової мови вищої категорії Полтавської обласної організації Українського товариства глухих УТОГ.

​Окрім цього, учасники наживо оцінили процес створення безбар’єрного середовища у музеї: просто під час візиту тривало встановлення сучасного підйомника.

​Також Марина Бабець спільно з колективом музею оглянула інформаційні таблички (опис виставки та таблички до експонатів) і мнемосхему, надруковані шрифтом Брайля. Сторони детально узгодили оптимальні варіанти їхнього розташування.

​Уже в другій половині вересня заплановано проведення спеціальної інклюзивної екскурсії до музею для осіб з інвалідністю, що проживають у Полтаві, аби на практиці відчути створений доступний простір.

​Разом робимо культуру відкритою для всіх!