ВГО «Генерація успішної дії» виповнилось 15 років

Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» була заснована 13 листопада 2006 року у Міжнародний день незрячих. Основною метою діяльності організації є реалізація і захист прав та основоположних свобод людей з інвалідністю по зору, сприяння їх повному включенню до всіх сфер життя суспільства.

На сьогоднішній день організація має представництво у 20 регіонах України і об’єднує біля 200 людей з інвалідністю по зору, які є фахівцями і спеціалістами у різних галузях, що дозволяє організації надавати необхідну консультативну підтримку державним органам і органам місцевого самоврядування, входити до складу різних дорадчих органів та впливати на формування державної політики у сфері соціального захисту та забезпечення прав і законних інтересів людей з інвалідністю по зору.

За ці роки організацією реалізовано багато проєктів і проведено багато заходів спрямованих на вирішення проблем з якими стикаються люди з інвалідністю по зору.

В 2011 році Всеукраїнську громадську організацію людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» прийняли у члени Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України».

11 листопада 2021 року в приміщені Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулась презентація проєкту «Маленький Круасан у великому світі», який був реалізований за підтримки Українського культурного фонду. Також на цій прес-конференції були підбиті підсумки п’ятнадцятирічної діяльності організації.

Міжнародний день незрячих

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих.

До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.

Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.

Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).

У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.

15 жовтня – Міжнародний день білої тростини

Міжнародний день білої тростини – щорічний день обізнаності, що відзначається 15-го жовтня, аби звернути увагу на ситуацію з дотриманням прав незрячих людей.

285 мільйонів людей у всьому світі мають порушення зору: 39 мільйонів – незрячі, 246 млн мають значну ступінь зниження зору. 90% незрячих людей живуть в країнах з низьким рівнем доходу. В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору нема, за неофіційними даними – це приблизно 100 тисяч людей.

Для переважної більшості незрячих людей біла тростина є основним засобом, що забезпечує їм безпеку, можливість орієнтуватися та самостійно пересуватися в просторі, жити незалежним, активним і повноцінним життям. Як засіб визначення шляху палиця відома вже здавна. Та історія білої тростини як символу сліпоти бере свій початок лише з 1921 року.

Отож у Великій Британії, в місті Бристолі, жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс, який забезпечував знімками три місцевих журнали. Однак через нещасний випадок він втратив зір. Джеймс був у відчаї. Але на своє щастя одного разу він зустрів осліплого солдата, який повернув йому віру в себе і допоміг розпочати нове життя. Одна з порад, яку дав Біггсу колишній воїн, була такою: «Розвивай свою самостійність. Якомога частіше виходь з дому сам. Чим більше виходитимеш із супроводжуючим, тим більше зіпсуєш нервів, коли доведеться йти самому». Джеймс прислухався до поради товариша по долі. Він почав самостійно виходити з дому зі своєю звичною тростинкою для прогулянок, але помітив: вона не гарантує йому цілковитої безпеки. Часом він і сам стає джерелом небезпеки для інших перехожих. Виявилося, що його палиця не завжди привертає до себе увагу і не помітна всім, особливо за похмурої англійської погоди. Тоді Джеймсові спало на думку пофарбувати тростину в білий колір, аби вона одразу привертала увагу оточуючих. Задум виявився вельми вдалим. Тоді Біггс порадив іншим незрячим зробити те ж саме.

Але незрячі Великої Британії мусили чекати ще 10 років, поки Ротаріанський клуб (поширена в країнах Заходу благодійницька організація) з місцевості Уестхем не подарував незрячим білі палички для вжитку при самостійному орієнтуванні. Завдяки пресі справа ця набула великого розголосу по всій країні. Радіо Бі-Бі-Сі виступило з пропозицією, аби всі незрячі були забезпечені подібними тростинками. З 1932 року Королівський національний інститут для сліпих, що започаткував свою діяльність ще 1868 року, розпочав офіційно впроваджувати білу тростинку серед незрячих.

У Франції, батьківщині Валентина Гаюї, засновника першої школи для сліпих, і Луї Брайля, винахідника рельєфно-крапкового шрифту, початок історії білої палички датується 1930 роком. Її хрещеною матір’ю була аристократка Гвіллі д’Ербемон, яка багато часу і власних коштів витрачала на допомогу сліпим. Маючи численні контакти з незрячими, вона помітила, що ті далеко не завжди сприймаються перехожими як незрячі, тому мають серйозні клопоти з самостійним пересуванням містом, а інколи й потребують сторонньої допомоги. І їй спало на думку, щоб незрячі користувалися білими паличками на кшталт жезлів, якими послуговуються поліцейські. Префект паризької поліції підтримав цю пропозицію. Пані д’Ербемон звернулася до однієї з найбільших газет, і з її допомогою вдалося розгорнути рух за впровадження білої палички у всій Франції. 7 лютого 1931 року на спеціальних урочистостях за участі воєнного міністра та міністрів освіти й охорони здоров’я вона вручила білі палички першому Президентові осліплих французьких ветеранів першої світової війни і представникові цивільних незрячих.

У Сполучених Штатах завдяки зусиллям деяких видатних діячів Національної федерації сліпих в 50-х, 60-х роках розгортається широка кампанія з роз’яснення проблем інвалідів серед американського суспільства, її наслідком було прийняття Конгресом рішення проголосити 15 жовтня Днем безпечної білої тростинки. Вперше цей день відзначався з ініціативи президента Ліндона Джонсона в 1964 році. В подальшому він був визнаний Міжнародним днем білої тростини загальним зібранням Міжнародної федерації сліпих (попередниці Всесвітньої спілки сліпих) 1969 року в Коломбо. У всесвітньому масштабі день відзначався наступного року. В 1992 році Всесвітня спілка сліпих виступила з ініціативою відзначати 15 жовтня як День білої тростини Об’єднаних Націй, але позитивного рішення досі немає. На четвертому загальному зібранні Європейської спілки сліпих у Польщі була прийнята ухвала, аби кожна національна організація добивалася офіційного визнання та підтримки від свого уряду Міжнародного дня білої тростини.

Зараз Міжнародний день білої тростини відзначається в багатьох країнах світу. Спілки сліпих намагаються цього дня разом зі зрячими проводити відповідні акції, спрямовані на посилення інтеграції незрячих у суспільство. Вони прагнуть в першу чергу зацікавити засоби масової інформації, громадську думку, привернути увагу центральних та місцевих владних структур до своїх проблем. Особливо широко відзначається цей день в країнах Західної Європи. У деяких європейських державах проблеми людей з інвалідністю по зору порушуються перед громадськістю і в листопадові дні, пов’язані з початком масового навчання сліпих Валентином Гаюї. У Фінляндії це другий тиждень листопада, в Чехії – 15 листопада.

В Україні День білої тростини мало відомий, хоча незрячим ще треба багато чого зробити для зміни суспільної свідомості і створення позитивного образу сліпої людини, особливо у свідомості працедавців та чиновників з владних структур. Існує також чимало проблем і потреб, про які належить постійно нагадувати суспільству.

У Києві проходить виставка 3D-скульптур «Кіномистецтво на дотик», екскурсії проводять незрячі гіди

У Києві відкрилась виставка в темряві. Називається вона “Кіномистецтво на дотик”. На ній експонуються 3-д скульптури героїв з культових кінофільмів. Екскурсії у першому в Україні музеї в темряві проводять незрячі гіди. Вони допомагають відвідувачам впізнати на дотик експонати, а також розповідають про них цікаві факти. Організатори запевняють, що така виставка стане цікавою як для зрячих людей, які зможуть перевірити свої тактильні відчуття , так і для незрячих. Вони, зокрема, в доступній формі дізнаються, як виглядають герої популярних фільмів. Відвідати виставку можна безкоштовно в музеї “Третя після опівночі” до 15 листопада за адресою вулиця Олеся Гончара 45-В.

Джерело

Розпочинається реалізація проєкту «Маленький Круасан у великому світі»

Український культурний фонд підтримав проєкт Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», «Маленький Круасан у великому світі».

Маленький Круасан у великому свiтi

Наш проєкт отримав перемогу та схвалення від УКФ на фінансування, у програмі «Інклюзивне мистецтво», лот  «Підтримка митців з інвалідністю». Цього року ми будемо реалізовувати проєкт, який охопить всю Україну, адже наші інклюзивні книги та мультфільми виготовленні у межах проєкту будуть поширені у всі куточки нашої держави.

За проєктом буде видано серію з 7 інклюзивних навчально-пізнавальних видань «Маленький Круасан у великому світі» та виготовлено до них сім відео, пластилінової анімації.

У цю серію увійдуть такі книги: «Круасан-спортсмен»; «Круасан-пішохід»; «Круасан-офіціант»; «Круасан-лікар»; «Круасан-рятувальник»; «Круасан-модник»; «Круасан-чепурун».

Книги спрямованні на навчання дітей, в тому числі і дітей із інвалідністю, а також покликані сприяти соціалізації, адаптації дітей з інвалідністю до навколишнього середовища, пізнання світу та побуту, вивчення основних правил поведінки у суспільстві, зокрема, правил пожежної безпеки, дорожнього руху, надання першої домедичної допомоги, правил виховання, у публічних місцях тощо.

До серії книг увійдуть історії, пов’язані одним героєм та сюжетною лінією, які покликані сприяти швидкій адаптації дітей до навколишнього середовища. Кожна книга буде видана у багатьох форматах (плоско друкований збільшений кегль, шрифт Брайля, формат MP3, DAISY, ілюстрації кольорові, тактильні. Також, буде створено 7  серії анімаційних фільмів із застосуванням пластилінової анімації, з дублюванням жестовою мовою, що дозволить використовувати вказані книги та мультфільми у навчальних і виховних закладах інклюзивної освіти, з навчальною, виховною, адаптивною та розвиваючою метою. Подивившись мультфільми діти зможуть зліпити з пластиліну героїв книги, це дозволить не лише швидко та цікаво засвоїти матеріал, а й сприятиме тактильному пізнанню навколишнього середовища та предметів, допоможе розвивати дрібну моторику. Це важливо для будь-якої дитини, а особливо для розвитку дитини, яка має фізичні або розумові порушення. У книгах буде розміщено QR-код, за яким можна буде перейти на сайт, де викладено книгу у всіх перелічених форматах для прослуховування і завантаження, подивитися анімаційні фільми, а також на цій сторінці можна дізнатися про проєкт та переглянути буктрейлер (відео про книгу з дублюванням жестовою мовою та субтитрами англійською мовою).

Проект покликаний сприяти розвитку ігрової, трудової та побутової орієнтації дітей з інвалідністю різних нозологій. Дані інклюзивні культурні продукти призначенні для дітей з інвалідністю різних нозологій і має навчально-розвивальну спрямованість, дозволяє у виховній, невимушеній формі, із застосуванням художніх образів донести маленьким читачам та читачкам правила поведінки у соціумі, вдома, різного роду правила безпеки, з метою їх швидшої адаптації у суспільстві та розвитку нарівні із іншими дітьми.

Петро Поліщук.