ВГО «Генерація успішної дії»

В последнее время всё больше незрячих специалистов получают профессии экономистов, менеджеров по персоналу, некоторые даже осваивают работу в качестве бухгалтеров предприятий. Основным инструментальным средством, обеспечивающим данную деятельность, сейчас является комплекс программ 1С. Однако до сих пор имеются значительные проблемы с обеспечением совместимости данного программного обеспечения с программами невизуального экранного доступа, делающими доступной информацию, представленную на компьютере, для людей с ограничениями по зрению.

С целью решения проблемы обеспечения доступности программного комплекса 1С для незрячих людей президент ВОС А. Я. Неумывакин направил обращение в адрес генерального директора Фирмы «1С» – Б. Г. Нургалиева, в котором, в частности, отметил:

«Трудоустройство людей с ограниченными возможностями здоровья в настоящее время приобретает особую актуальность в нашей стране в связи с тем, что в соответствии с Указом Президента РФ №597 от 7 мая 2012 года «О мероприятиях по реализации государственной социальной политики» на период с 2013 по 2015 годы запланировано ежегодное создание до 14,2 тыс. специальных рабочих мест для инвалидов.

Уже более 15 лет ВОС уделяет значительное внимание освоению инвалидами по зрению информационных технологий. Благодаря этому тысячи незрячих людей получили новые профессии. Именно с помощью программы 1С, разработанной Вашей компанией, многие из них смогли освоить профессии экономистов, менеджеров по персоналу, бухгалтеров.

В то же время специалисты с ограничениями по зрению в настоящее время столкнулись с существенной проблемой, затрудняющей их профессиональную деятельность, так как версия 8 программы не совместима с программами невизуального экранного доступа и не даёт возможности доступа к текстовой информации, представленной на компьютере (с версией 7 такой проблемы не было).

В этой связи назрела необходимость решения проблемы обеспечения совместимости программы 1С (версия 8) с программами невизуального экранного доступа (Jaws и NVDA). По предварительным оценкам данная доработка не потребует существенных временных и материальных затрат и мы готовы привлечь незрячих программистов с целью совместного решения данной проблемы».

В интервью Пресс-службе ВОС, комментируя работу ВОС на этом направлении, А. Я. Неумывакин подчеркнул, что «…доступность незрячих людей к информации вернёт возможность полноценной работы многим незрячим специалистам, позволит молодым инвалидам по зрению, вступающим на трудовой путь, овладеть перспективными профессиями».

  Пресс-служба ВОС

Источник: Сайт ВОС

Останнім часом все більше незрячих фахівців отримують професії економістів , менеджерів з персоналу, деякі навіть освоюють роботу в якості бухгалтерів підприємств . Основним інструментальним засобом, що забезпечує дану діяльність , зараз є комплекс програм 1С. Проте до цих пір є значні проблеми із забезпеченням сумісності даного програмного забезпечення з програмами невізуальних екранного доступу , що роблять доступною інформацію , представлену на комп’ютері , для людей з обмеженнями по зору.

З метою вирішення проблеми забезпечення доступності програмного комплексу 1С для незрячих людей президент ВТОС А. Я. Неумивакін направив звернення на адресу генерального директора Фірми « 1С» – Б. Г. Нургалієва , в якому, зокрема , зазначив:

«Працевлаштування людей з обмеженими можливостями здоров’я в даний час набуває особливої ​​актуальності в нашій країні у зв’язку з тим , що відповідно до Указу Президента РФ № 597 від 7 травня 2012 року «Про заходи щодо реалізації державної соціальної політики» на період з 2013 по 2015 роки заплановано щорічне створення до 14,2 тис. спеціальних робочих місць для інвалідів.

Вже більше 15 років ВОС приділяє значну увагу освоєнню інвалідами по зору інформаційних технологій . Завдяки цьому тисячі незрячих людей отримали нові професії. Саме за допомогою програми 1С , розробленої Вашою компанією , багато з них змогли освоїти професії економістів , менеджерів з персоналу , бухгалтерів.
У той же час фахівці з обмеженнями по зору в даний час зіткнулися з істотною проблемою , що ускладнює їх професійну діяльність , так як версія 8 програми не сумісна з програмами невізуальних екранного доступу і не дає можливості доступу до текстової інформації , представленої на комп’ютері (з версією 7 такої проблеми не було).

У цьому зв’язку назріла необхідність вирішення проблеми забезпечення сумісності програми 1С (версія 8) з програмами невізуальних екранного доступу (Щелепи і NVDA ) . За попередніми оцінками дане доопрацювання не зажадає істотних тимчасових і матеріальних витрат і ми готові залучити незрячих програмістів з метою спільного вирішення даної проблеми ».

В інтерв’ю Прес-службі ВТОС, коментуючи роботу ВТОС на цьому напрямку, А. Я. Неумивакін підкреслив, що «… доступність незрячих людей до інформації поверне можливість повноцінної роботи багатьом незрячим фахівцям , дозволить молодим інвалідам по зору, які укладають на трудовий шлях, опанувати перспективними професіями».

Прес-служба ВТОС

 Джерело: Сайт ВТОС

Пять лет назад Хмельницкая областная организация УТОС первой в Украине добилась установки на троллейбус внешнего динамика через который стали объявлять номер маршрута Положительная практика разумного приспособления стала основанием для дополнения статьи 28 Закона Украины «Об основах социальной защищенности инвалидов в Украине» новой правовой нормой, вступившей в действие с 1 января 2013 года, согласно которой городской электротранспорт с целью учета ограниченных возможностей инвалидов обеспечивается внешними звуковыми информаторами номера и конечных остановок маршрута, текстовыми и звуковыми системами в салоне для обязательного объявления остановок.

Сейчас в Хмельницком с 140 троллейбусов 16 оборудовании такими внешними динамиками, через которые объявляют номер маршрута. В Ровно благодаря настойчивости председателя Ровенской областного представительства ВМОО «Генерация успешного действия» Петра Полищука с 60 троллейбусов уже 40 оборудованы такими устройствами. К тому же изготовлены они в Киеве Частным предприятием «СенКо» по идее того же Петра Полищука, которая заключается в том, что срабатывать такое устройство должно на открытие дверей, что максимально исключает человеческий фактор.

Волынское областное представительство ВМОО «Генерация успешного действия» в течение 2013 года активно работал над внедрением не только системы внешнего озвучивания номера маршрута, но и одновременно пытался внедрить систему GPS-навигации для объявления остановок в середине микроавтобусов, осуществляющих перевозки пассажиров на городских маршрутах в Луцке.

По информации исполнительного комитета Житомирского городского совета, предоставленной Житомирскому областному представительству ВМОО «Генерация успешного действия» в письме №17/9114 от 15.11.2013 года, в настоящее время на одиннадцати троллейбусах, которые прошли средний ремонт в 2012-2013 годах, установлены дополнительные внешние динамики. Председатель Житомирской областного представительства ВМОО «Генерация успешного действия» Виктория Шевчук договорилась с начальником Коммунального предприятия «Житомирское трамвайно-троллейбусное управление» Таможским Олегом Валентиновичем о сотрудничестве по дальнейшему внедрению системы внешнего озвучивания номера маршрута, потому что без поддержки заинтересованных общественных организаций, которые объединяют пассажиров, которым такая система нужна, самому трамвайно-троллейбусном управлению будет достаточно сложно.

В Киеве же внедрение системы внешнего оповещения о номере маршрута также проходит достаточно низким темпом, несмотря на постоянное лоббирование этого вопроса целой когортой заинтересованных общественных организаций инвалидов, среди которых бесспорно и ВМОО «Генерация успешного действия». Сейчас в Киеве есть только 50 троллейбусов из 400 единиц подвижного состава, которые оборудованы внешними динамиками, через которые объявляют номер маршрута, но очень чувствуется человеческий фактор, поскольку объявление инициирует водитель, а это происходит не всегда в необходимое время.

П’ять років тому Хмельницька обласна організація УТОС першою в Україні домоглась встановлення на тролейбус зовнішнього динаміка через який стали оголошувати номер маршруту. Позитивна практика розумного пристосування стала підставою для доповнення статті 28 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» новою правовою нормою, яка вступила в дію з 1 січня 2013 року, відповідно до якої міський електротранспорт з метою врахування обмежених можливостей інвалідів забезпечується зовнішніми звуковими інформаторами номера і кінцевих зупинок маршруту, текстовими та звуковими системами у салоні для обов’язкового оголошення зупинок.

Нині в Хмельницькому з 140 тролейбусів вже 16 обладнанні зовнішніми динаміками, через які оголошують номер маршруту. Питання обладнання такими динаміками інших тролейбусів в Хмельницькому гальмується відсутністю належного фінансування, оскільки такий динамік є лише складовою частиною цілісного бортового комплексу системи GPS-навігації, завдяки якій має оголошуватись не тільки номер маршруту на зовні, а назва зупинок в середині. ТОВ «Реноме», яке виготовляє обладнання для системи GPS-навігації, що встановлюється на тролейбусах в Хмельницькому, нажаль не передбачило технічно можливості застосування зовнішнього динаміка автономно від встановленої системи.

В 2011 році завдяки наполегливості виконавчого директора Львівського осередку Української спілки інвалідів Оксани Потимко у Львові з’явився перший тролейбус обладнаний тією ж самою системою GPS-навігації, яка застосовується на тролейбусах в Хмельницькому.

В Рівному завдяки наполегливості голови Рівненського обласного осередку ВМГО «Генерація успішної дії» Петра Поліщука з 60 тролейбусів вже 40 обладнано такими пристроями. До того ж виготовлені вони у Києві Приватним підприємством «СенКо» за ідеєю того ж Петра Поліщука, яка полягає у тому, що спрацьовувати такий пристрій має на відкриття дверей, що максимально унеможливлює людський фактор.

Волинський обласний осередок ВМГО «Генерація успішної дії» протягом 2013 року активно працював над впровадженням не тільки системи зовнішнього озвучування номеру маршруту, а й одночасно намагався запровадити систему GPS-навігації для оголошення зупинок в середині мікроавтобусів, які здійснюють перевезення пасажирів на міських маршрутах в Луцьку.

Голова Житомирського обласного осередку ВМГО «Генерація успішної дії» Шевчук Вікторія Володимирівна провела робочу зустріч з начальником Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Таможським Олегом Валентиновичем підчас якої були обговорені перспективи впровадження системи зовнішнього оповіщення про номер маршруту на міському електротранспорті Житомира. За інформацією виконавчого комітету Житомирської міської ради, наданої Житомирському обласному осередку ВМГО «Генерація успішної дії» у листі №17/9114 від 15.11.2013 року, на даний час на одинадцяти тролейбусах, які пройшли середній ремонт у 2012-2013 роках, встановлені додаткові зовнішні динаміки.

19 грудня 2013 року в Житомирі на тролейбусному маршруті №3 розпочато апробаційну експлуатацію пристрою БасТон-02, який безкоштовно був переданий Приватним підприємством «СенКо» Комунальному підприємству «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління».

В Києві ж впровадження системи зовнішнього озвучування номеру маршруту також проходить досить низьким темпом, не дивлячись на постійне лобіювання цього питання цілою когортою зацікавлених громадських організацій інвалідів, серед яких безперечно й ВМГО «Генерація успішної дії». Наразі в Києві маємо лише 50 тролейбусів з 400 одиниць рухомого складу, які обладнані зовнішніми динаміками, через які оголошують номер маршруту, але дуже відчувається людський фактор, бо оголошення ініціює водій, а це відбувається не зажди в необхідну мить.

В Японии тестируют новую технологию, которая помогает слабовидящим и слепым детям расширять границы воображения и знакомиться с миром, который обычно нельзя потрогать. Детальные копии практически любых объектов воссоздает специальный 3D-принтер.

Оборудование под названием “осязаемый поиск” реагирует на голос и легко управляется, однако процесс создания фигурки не моментальный. Распечатка может длиться до часа. Но ради такого дети готовы и подождать: иначе понять, что такое слон или, например, знаменитая гора Фуджи, им очень сложно.

Разработчики говорят, что в базе данных “осязаемого поиска” около ста тысяч образов. Технология все еще дорабатывается. Первые аппараты проходят в школах для детей с дефектами зрения своеобразную проверку. И пока получают лишь положительные отзывы.

В Японії тестують нову технологію, яка допомагає слабозорим і сліпим дітям розширювати межі уяви та знайомитися зі світом, який зазвичай не можна помацати. Детальні копії практично будь-яких об’єктів відтворює спеціальний 3D-принтер.

Обладнання під назвою “відчутний пошук“ реагує на голос і легко управляється, проте процес створення фігурки не моментальний. Роздруківка може тривати до години. Але заради такого діти готові й почекати: інакше зрозуміти, що таке слон або, наприклад, знаменита гора Фуджі, їм дуже складно.

Розробники говорять, що в базі даних “відчутного пошуку” близько ста тисяч образів. Технологія все ще допрацьовується. Перші апарати проходять у школах для дітей з дефектами зору своєрідну перевірку. І поки отримують лише позитивні відгуки.

4 декабря 2013 года, в 13.00 в пресс-центре Украинского национального информационного агентства Укринформ (зал на 2 этаже) состоялася пресс-конференция на тему: “Обеспечение независимой жизни незрячих в современном обществе”. Организатор – Харьковская общественная организация незрячих юристов.

Участники: Олег Лепетюк – адвокат, председатель Харьковской общественной организации незрячих юристов, Сергей Васин – директор Учебно-информационного компьютерного центра Украинского общества слипих, Александр Виньковский – адвокат Житомирской областной коллегии адвокатов; Богдан Мойса – член правления Волынской областной организации Всеукраинской молодежной общественной организации инвалидов по зрению “Генерация успешного действия”; Геннадий Евсеев – президент Всеукраинской молодежной общественной организации инвалидов по зрению “Генерация успешного действия”.

Источник: http://www.ukrinform.ua/rus/news/anons_1581083

4 грудня 2013 року, о 13.00 у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (зал на 2 поверсі) відбулася прес-конференція на тему: “Забезпечення незалежного життя незрячих у сучасному суспільстві”. Організатор – Харківська громадська організація незрячих юристів.

Учасники: Олег Лепетюк – адвокат, голова Харківської громадської організації незрячих юристів; Сергій Васін – директор Навчально-інформаційного комп’ютерного центру Українського товариства сліпих; Олександр Віньковський – адвокат Житомирської обласної колегії адвокатів; Богдан Мойса – член правління Волинського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору “Генерація успішної дії”; Геннадій Євсев’єв – президент Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору “Генерація успішної дії”.

Підсумкові матеріали:

Держава має почути та побачити своїх незрячих громадян – учасники прес-конференції

Українська держава повинна дослухатися до проблем незрячих інвалідів, які хочуть приносити користь суспільству, але позбавленні відповідних умов для свого працевлаштування.
На цьому наголосив адвокат, голова Харківської громадської організації незрячих юристів Олег Лепетюк на прес-конференції в Укрінформі “Забезпечення незалежного життя незрячих у сучасному суспільстві”, у якій також взяли участь керівник навчально-інформаційного комп’ютерного центру Українського товариства сліпих Сергій Васін, член Волинської обласної організації інвалідів зору Богдан Майса та адвокат Житомирської обласної колегії адвокатів Олександр Вінковський.
«У 2013 році із 700 млн грн, виділених на придбання засобів реабілітації для інвалідів всіх нозологій, лише 14 млн – передбачено для незрячих. Цифри говорять самі за себе. Незрячі в Україні залишаються не почутими і не побаченими з боку державної влади. Тому завдання нашого проекту «Створення умов для незалежного життя незрячих в Україні» – розкрити очі держави і повернути її до проблем незрячих людей, що власне й вимагає Конвенція ООН про права осіб із інвалідністю», – сказав Олег Лепетюк.
Він повідомив, що у рамках Проекту, аби компенсувати обмежений доступ людей з вадами зору до інформації, було підготовлено електронний каталог сучасних пристроїв, обладнання та відповідного програмного забезпечення, який буде поширено у бібліотеках Українського товариства сліпих та в органах соцзахисту населення. Окрім того, наприкінці лютого наступного року у Харкові має відбутися Всеукраїнська конференція для активістів громадських організацій незрячих інвалідів. «Результатом нашої роботи стане й створення проектів нормативно-правових актів, а саме – наказів для Мінсоцполітики та постанов Кабміну, за умови прийняття яких чимало проблем можуть бути вирішені. Вони навіть не потребують додаткового фінансування. Достатньо змінити адміністрування коштів бюджету, які витрачаються неефективно у порівнянні з іншими витратами на засоби реабілітації», – зазначив О.Лепетюк.
За словами Сергія Васіна, поки що доволі куцим є перелік засобі реабілітації інвалідів по зору, якими забезпечує їх держава: «Це фактично три позиції: озвучені книги, годинники та диктофони. Вони переписуються вже десь 15 років і ніяких нових позицій до цього переліку не внесено, хоча громадські організації намагаються довести державі необхідність нових змін».
Особливу увагу учасники прес-конференції загострили на нагальності запровадження на офіційному рівні такої професії, як незалежний професійний асистент, який допоміг би виконувати професійні функції інваліду по зору при працевлаштуванні, у навчанні, чи у веденні бізнесу. Адже, як констатував Олександр Вінковський, серед незрячих українців є чимало фахівців із вищою освітою, які працюють у різних сферах і досягають чималих успіхів, «однак працю своїх секретарів змушені оплачувати із власної кишені».
Про розроблену Волинською організацією «Генерація успішної дії» модель програми стажування при працевлаштуванні людей із вадами зору, що мають вищу або професійну освіту, розповів Богдан Майса. Така модель, за його словами, сприяла налагодженню контакту з роботодавцем, які зазвичай недооцінюють незрячих фахівців. «На Волині вже було проведено дві таких програми стажування. За першою – із 15 осіб п’ятеро працевлаштовані, а за другою – із 5 осіб, що стажувалися, було працевлаштовано троє. При цьому стипендії на час стажування таких осіб були виділені із місцевого бюджету». – резюмував він, додавши, що «не менш нагальним на даний момент постало й законодавче унормування дистанційного робочого місця, коли незряча людина за комп’ютером не обов’язково працює в офісі».

Джерело: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/anons_1886890