В Ровно окрыли ЦПАУ доступный для людей с инвалидностьюУ Рівному відкрили ЦНАП доступний для людей з інвалідністю

29 січня 2016 року у Рівному урочисто відкрили Центр надання адміністративних послуг, приміщення якого доступне для людей з інвалідністю. Загальна площа приміщення 1027 м2. Проект реконструкції вартістю 6,4 млн гривень реалізовано за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, міського бюджету Рівного, міжнародної технічної допомоги (проекту транскордонного співробітництва «Розвиток малого та середнього підприємництва міст Рівного та Любліна»).

Приміщення Центру надання адміністративних послуг забезпечене необхідним сучасним обладнанням та оргтехнікою, в тому числі автоматизованою системою керування чергою, та дозволяє за день прийняти від 600 до 800 суб’єктів звернень. В Центрі надання адміністративних послуг є можливість надання 144 адміністративних послуг. Кількість робочих місць – 41.

Реконструкція приміщення Центру надання адміністративних послуг здійснювалась протягом 2015 року під пильним контролем радника Рівненського міського голови з питань людей з інвалідністю та керівника Відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області Петра Поліщука, який тісно співпрацюючи з архітектор проекту реконструкції надавав йому необхідну консультативну допомогу щодо облаштування об’єкту з урахуванням потреб людей з інвалідністю.

Урочисте відкриття Центру надання адміністративних послуг відбулось у присутності Президента України Петра Порошенка, який перебував на Рівненщині у робочій поїздці. Репетиція урочистого відкриття відбулась 26 січня. Вже тоді стало зрозуміло, що на саме урочисте відкриття потраплять не ті, хто мав хоч якесь відношення до реконструкції Центру надання адміністративних послуг, а слухняна масовка державних службовців, які демонструватимуть радість і не будуть задавати гаранту зайвих питань. Організатори урочистого відкриття Центру надання адміністративних послуг настільки захопились організацією слухняної масовки, що навіть не порахували за необхідне запросити архітектора проекту реконструкції та людину, яка допомагала зробити реконструйоване приміщення доступним для людей з інвалідністю, а коли Петро Поліщук намагався потрапити на урочисте відкриття без запрошення, то йому це не вдалось, бо у списках його не було і тому його звісно не пропустили.

«Такі Центри надання адміністративних послуг – це ще один наш рубіж у боротьбі з корупцією, ще один крок до того, щоб зробити життя людей кращим, щоб дати людям можливість переконатися, що ситуація зі владою змінюється на краще», – наголосив Президент України Петро Порошенко на урочистому відкритті Центру надання адміністративних послуг.

Водночас, така організація урочистостей з нагоди відкриття того чи іншого об’єкту є ще один крок до того, щоб дати людям можливість переконатися, що ситуація зі владою не тільки не змінюється на краще, а гірше того відбувається успадкування негативних проявів з минулого та їх консервація та поширення, що не може не турбувати та не обурювати.

В Ровно озвучили издания для людей с нарушениями зрения «Інва.nеt»У Рівному озвучили видання для людей з порушеннями зору «Інва.nеt»

Видання «Інва.net» для людей з вадами зору тепер і в аудіо-форматі. 30 випуск інфомаційного бюлетеня презентували у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Вірші, проза, казки. Любов до слова у Вікторії з’явилась декілька років тому. З того часу дівчина почала активно писати. Нині вже і сама не пригадає скільки робіт налічує її творчий доробок. Декілька її віршів цього разу увійшли у 30 випуск інформаційного бюлетеня «Інва.net».

Вікторія Дудік, автор віршів:

– Влітку я вперше побувала у цій бібліотеці. Мене запросили і я тоді читала декілька своїх виршів. А тепер мої вірші взяли у випуск. Взагалі поезією я захоплююсь ще років з семи. Спочатку я писла мініатюрні віршики і взагалі не думала, що в мене щось вийде. Далі я почала писати про підлітковий вік та перше кохання, а років з 14 почала писати, на мою думку, на більш серйозніші теми і на цьому сконцентрувалась.

Інформаційний бюлетень для людей з вадами зору видається з 2002 року, в обласній універсальній науковій бібліотеці зусиллями працівниців книгозбірні та за підтримки обласного центру зайнятості і місцевого відділенняУкраїнської бібліотечної асоціації.

Раїса Щербан, головний бібліотекар, редактор «Інва.net»:

– Ми озвучили увесь інформаційний бюлетень, записали його на диск, аби розповсюдити для бібліотек нашої області. Там люди з вадами зору зможуть їх послухати. До кожного випуску нашого видання долучаються лікарі, громадські організації. Також дописувачами є і люди з особливими потребами, які розповідають про свої долі і що незважаючи на певні труднощі та проблеми, вони творять, борються, перемагають. Такі історії є підтримкою для інших. Вони показуть, що потрібно жити незважаючи ні на що і потрібно перемагати.

У виданні зібрані поради лікарів щодо лікування та профілактики різних захворювань, а спеціалісти-правознавці дають свої роз’яснення щодо різних спірних питань, також у бюлетені можна насолодитись творчістю та познайомитись з біографією талановитих краян, таких як відомий не лише в Україні, але й за її межами письменник Сергій Рачинець.

Сергій Рачинець, письменник:

– Я автор півсотні книжок, твори мої є в шкільних підручниках. Пишу я як для дітей, так і для дорослих. Минулого року я отримав дві літературно-мистецькі нагороди за дитячу книжку «Мандрівка в невідоме», а за книжку «Сонячна повінь» я отримав міжнародну літературно-мистецьку премію ім.Миколи Сингаївського.

А ось Катерина Саманчук зі Здолбунова свій творчий шлях лише починає.

Катерина Саманчук, поетеса:

– Я поки що пишу лише вірші, свої роботи я поки не виставляла. Серед моїх захоплень – гра на сопілці, я в школі хожу на гурток, люблю слухати музику, люблю дуже гратись з маленькими дітьми, мрію колись працювати з дітьми.

Через обмежене фінансування видавати постійно аудіоверсію інформаційного бюлетеня в обласній бібліотеці не можуть, проте, редактори обіцяють, що наступний 31-1 випуск вийде цьогоріч.

Джерело: Сфера-ТВ

Финский дизайнер напечатал картины для незрячихФінський дизайнер надрукував картини для незрячих

Дизайнер з Хельсінкі, Марк Діллон, розпочав проект під назвою The Unseen Art, який використовує переваги тривимірного друку для того, щоб незрячі люди змогли “побачити” і оцінити мистецтво.

Фінський дизайнер надрукував картини для незрячих

“Уявіть собі, як це – не знати, як виглядає посмішка Мони Лізи чи соняшники Ван Гога. Уявіть, що всі навколо розмовляють про це і діляться враженнями, а ви не можете оцінити цього мистецтва”, – йдеться в описі проекту. 3D-принтер, який використав дизайнер, створює тривимірні копії світових шедеврів мистецтва, до яких можна доторкнутись руками і оцінити всю глибину картини.

Ось, наприклад, Мона Ліза Леонардо да Вінчі:

Rартина Мони Лізи у 3D-форматі

Проект запустив власну кампанію на краудфандинговій платформі IndieGoGo, щоб отримати змогу надрукувати більше таких тривимірних картин, об’єднавши їх у цілу експозицію.

Inspired

В Киеве презентовали первый в Украине молитвенник на украинском языке шрифтом БрайляУ Києві презентували перший в Україні молитовник українською мовою шрифтом Брайля

21 січня 2016 року, у четвер, в актовій залі Київської православної богословської академії, що на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулася презентація першого в Україні молитовника українською мовою шрифтом Брайля для незрячих.

Молитовник Українською мовою шрифтом Брайля для незрячих

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Синодальний відділ соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату «Eleos-Ukraine», відділ організації благодійності та соціального служіння Волинської єпархії, Волинський обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії» зібрали кошти та видали 400 молитовників шрифтом Брайля.

Молитовник Українською мовою шрифтом Брайля для незрячих

Молитовник Українською мовою шрифтом Брайля для незрячих

Розпочав презентацію Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, ректор Київської православної богословської академії, відзначивши важливість та значення цього молитовника для незрячих людей. Про його наповнення розповів перший проректор КПБА, голова Видавничого відділу Київської Патріархії протоієрей Олександр Трофимлюк. “До першого в Україні молитовника шрифтом Брайля увійшли ранішні, вечірні молитви, перед та після сповідді й причастя, за Україну та Українську Православну Церкву та багато інших молитов, адже кожен незрячий має таку саму духовну потребу як і людина зряча” – відзначив отець Олександр.

Фотографія з презентації

Продовжив презентацію ініціатор ідеї молитовника Віталій Ткачук, який є сам незрячим і очолює Волинський обласний осередок ВГО «Генерація успішної дії». “Насправді ініціатором був не я, а якби не Господня воля, то нічого б не було. Бог нас надихнув, а ми як Його слуги це зробили” – наголосив Віталій Ткачук. Також голова молодіжної організації людей з вадами зору розповів про нові ідеї для незрячих та висловив подяку всім, хто долучився до цього проекту, а особливо волинянам і тим ураїнцям й громадянам інших держав, які пожертвували кошти.

Фотографія з презентації

Всіх розчулив своїми словами присутній на презентації найменший незрячий 11-ти річний школяр Остап Нестеровський із міста Львова сказавши: “Дякую всім людям, які реалізували цю ідею, бо раніше такого не було і незрячі не могли самостійно прочитати молитви. Для мене зазвичай їх хтось читав, а тепер я зможу сам молитися за Україну та Українську Церкву та при інших потребах”.

11 річний незрячий Остап Нестеровський

11 річний незрячий Остап Нестеровський

Українська Православна Церква Київського Патріархату піклується про кожного вірного, а особливо за людей із вадами зору й іншими обмежиними можливостями, адже сам Господь наш Ісус Христос зцілював незрячих за їхньою вірою. І ми бачимо, що віра у них була великою. Представник Львівської єпархії протоієрей Роман Мануляк вже довгий час опікується незрячими і є духівником Української спілки інвалідів наголосив: “Церква повинна допомагати відчинити двері у світ для незрячих людей, сприяти не замкнутися у собі і показати їхню важливість для суспільства, адже вони нас духовно збагачують та надихають на добрі діла”.

Незрячий Остап Нестеровський із міста Львова вперше прочитав у Свято-Михайлівському-Золотоверхому монастирі з молитовника шрифтом Брайля українською мовою молитву за Україну.

Протоієрей Роман Мануляк, який опікується незрячими у Львові

Протоієрей Роман Мануляк, який опікується незрячими у Львові

Також у презентації взяли участь: Голова синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату «Eleos-Ukraine» архієпископ Сергій (Горобцов), його заступник –священик Сергій Дмитрієв, який затратив багато сил для того, щоб все відбулося на найвищому рівні, єпископ Луганський і Старобільський Афанасій, представник Волинської єпархії УПЦ Київського Патріархату, співорганізатор проекту Валерія Лесюк, а також небайдужі священнослужителі м. Києва та області.

Фотографія з презентації

Синодальний відділ соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату «Eleos-Ukraine» висловлює подяку ЗМІ, які активно попрацювали та висвітлили цю подію, архієпископу Чернігівському і Ніжинському Євстратію, який допомагав у зборі коштів, Володимирові Майченку, що пожертвував значну кількість коштів, а також Коцазі Вадиму Анатолійовичу, Єремеєвій Тетяні Вікторівній, Шираю Олексію Анатолійовичу, Мартиняку Сергію Васильович та всім, хто підтримав цей надзвичайно важливий проект.

Фотографія з презентації

Фотографія з презентації

Джерело: Elios – Милість

«ШКОЛЯР» СОБИРАЕТ ДРУЕЙ«ШКОЛЯР» ЗБИРАЄ ДРУЗІВ

Довго можна сперечатися щодо того, чи можна вважати святом Міжнародний день інвалідів, але як би там не було, та все ж діти мають право на свято, мають отримувати якомога більше позитиву в будь-який час.

Отож цього дня до актової зали Київської школи-інтернату №5 для незрячих дітей завітала наша «Об’єднана редакція періодичних видань УТОС «Заклик» майже у повному складі на чолі із головним редактором Наталією Анатоліївною Щербань. Гості прийшли не з пустими руками. І головним подарункам для дітлахів був журнал «Школяр», відновлення якого стало одним із найвагоміших досягнень редакції за цей рік, адже через відсутність фінансування два останні роки «Школяр» не друкувався. А це ж найстаріше, єдине в Україні періодичне видання для незрячих дітей шрифтом Брайля!

Цього року журнал «Школяр», окрім брайлівського варіанту, вийшов у новому аудіоформаті. Для озвучення журналу потрібні були кошти, але завдяки спонсорам редакція змогла здійснити цей проект, що відразу зробило його доступнішим для дітей, які навіть ще не вміють користуватися інтернет-ресурсами. Тож основною метою заходу стала презентація «Школяра» у аудіоформаті. Передаючи комплект із дванадцяти дисків журналу, Наталія Щербань щиро подякувала тим, хто допоміг редакції у створенні озвученого журналу: «Місії служіння незрячим», Дніпропетровському та Одеському підприємствам УТОС і, звичайно, студії «Крокус». Та особлива вдячність прозвучала малим читачам журналу, які і є його аудиторією і найоб’єктивнішими суддями. Привітав вихованців школи-інтернату і редактор відділу журналу «Школяр» Володимир Хижняк. До речі, такі ж комплекти «Школяра» у аудіоформаті від редакції отримають усі школи для незрячих дітей, що є в Україні. Теплою була зустріч викладачів і колишніх учнів. Так, більшість співробітників редакції випускники цієї школи.

«Ми дуже раді, що і через стільки років ви залишаєтесь друзями», – сказала директор школи Людмила Сергіївна Коваль.

Взагалі атмосфера у актовій залі школи була по-справжньому святковою. І такою робили її саме ті позитивні емоції, те тепло, які випромінювали усі учасники, викладачі, журналісти. А діти, такі привітні та цікаві! А що вже казати про яскраво освітлений та прикрашений актовий зал, гарні українські костюмчики малих виконавців, які готувалися подарувати власне мистецтво гостям.

Цього разу «Школяр» завітав не один. Також під час заходу школі були подаровані рельєфно-графічні адміністративні карти України, створені Всеукраїнською громадською організацією людей з інвалідністю по зору «Генерація Успішної дії», президентом якої Геннадій Євсев’єв, спільно з польськими партнерами (про презентацію карт ми розповідали в одному із попередніх випусків газети). Їх урочисто передав школі голова Київського мыського осередку ВГО «Генерація Успішної дії» Володимир Пеліховський. Вручив він також і комплект рельєфних православних ікон, які для школи передали із Харкова.

Демонстрація рельєфно-графічної адміністративної карти УкраїниПрезидент громадської спілки «Сучасний погляд» Олеся Перепеченко, яка очолює роботу з видання унікальної серії книжок для дітей з вадами зору «Дванадцять місяців», подарувала школі дві останні книги серії, про презентацію яких ми розповідали у попередніх номерах газети.

Своїми талантами порадували гостей вихованці п’ятого інтернату. Вони блискуче, не побоюся такого патетичного виразу, виконали низку хореографічних та вокально-хореографічних номерів. Цьому не завадила навіть та обставина, що серед юних виконавців було восьмеро тотально незрячих діточок. Безумовно це заслуга і самих дітей, і їхнього керівника Валентини Олександрівни Богданової. По-справжньому професійною була гра на баяні учня одинадцятого класу Дениса Саловінського.

Окрасою заходу став виступ заслуженої артистки України Лесі Горової! Талановита співачка, композитор, поетеса просто причарувала усіх не лише своїми чудовими піснями, але й притаманним їй шармом, теплом з яким вона спілкувалася із дітьми, миттєво встановивши, як кажуть досвідчені виконавці, контакт із аудиторією. Вона блискуче виконала свої композиції і подарувала школі збірку зі своїми піснями і диском. І усім добре запам’яталися її слова: «Кажуть, що сьогодні, 3 грудня, Міжнародний день інвалідів. Ну які ж ви інваліди, якщо ви так гарно співаєте, так гарно танцюєте та граєте, хоча слабо бачите або не бачите зовсім. Я багато співпрацюю із незрячими співаками у культурно-мистецькому проекті «Відчинилося життя». Ці люди мають справжній, великий талант, більший, ніж у багатьох зрячих, хоча вони і не бачать палички диригента».

Ці добрі і розумні слова, перенесені на папір, багато втрачають, тому що там, у актовій залі, додаткового позитивного заряду їм додавала неповторна особистість самої пані Лесі, її теплий, лагідний погляд та голос. А завершилося свято тим, чим зазвичай воно і має завершуватися для малечі, солодощами, які їм подарувала компанія «МакДональдз».

Непогано таки почалася зима для незрячих школярів.

Є. Познанський.