ВГО «Генерація успішної дії»

У британському Бірмінгемі закінчилися перші за вісім років Всесвітні ігри серед людей із порушенням зору. Змагання відбувалися у 10 видах спорту. Збірну України на цьому престижному турнірі представили 53 спортсмени, які змагалися у 4 видах спорту. У кожному з них наші земляки здобували медалі.

Загалом українські спортсмени здобули 45 нагород: 30 золотих, 10 срібних та 5 бронзових. Більша частина з них припала на пауерліфтинг, де наші атлети здобули перше загальнокомандне місце. Загальним доробком українських пауерліфтерів з порушеннями зору на Всесвітніх іграх сліпих-2023 стало здобуття 37 медалей (27 золотих, 9 срібних, 1 бронзова) та встановлення 20 рекордів світу, що є абсолютно кращим результатом серед усіх команд-учасниць змагань з пауерліфтингу та жиму лежачи. Таким чином, збірна команда України в черговий раз довела, що Україна – перша у світовому пауерліфтингу серед спортсменів з порушеннями зору!

Членкиня Національної збірної з пауерліфтингу, заступниця керівника відокремленого підрозділу ВГО «Генерація успішної дії» у Рівненській області, Ніна Асєєва здобула на цих змаганнях 2 золоті медалі та встановила три рекорди світу.

Також українські дзюдоїстки продемонстрували чудовий виступ на турнірі, який мав статус чемпіонату світу. Наші дівчата здобули 2 “золота”, 1 “срібло” та 3 “бронзи”.

Великого успіху досягнула збірна України з футзалу. Чоловіча збірна провела дуже потужно турнір, здобувши неймовірну перемогу у драматичному фіналі над Англією, обігравши суперників на останній хвилині овертайму.

Завершила ж медальні успіхи України чоловіча збірна з голболу. В останній день турніру українські гравці завоювали “бронзу”, впевнено здолавши в матчі за третє місце суперників із Литви з рахунком 9:2 та довели загальнокомандний успіх України до 45 нагород.

Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» щиро вітає відвідувачів сайту з Днем незалежності України!

Майбутнє України будується сьогодні і кожен з нас повинен долучитися до цієї святої справи! Саме спільними зусиллями ми досягнемо позитивного результату – побудови демократичної, стабільної, сильної держави, якою пишатимуться наші нащадки!

Віримо в те, що Україні вдасться відстояти незалежність і перемогти ворога. Дякуємо нашим захисникам і захисницям за щоденну невтомну роботу, за сміливість і відвагу, за патріотизм та за кожний новий ранок.

Нехай доля нарешті посміхнеться нашій прекрасній, багатостраждальній країні і кожному з нас, її громадянам!

Бажаємо всім міцного здоров’я, щастя, миру, злагоди та достатку, щедрої долі, успіхів у всіх справах і починаннях. Бажаємо всім мати відчуття особистої незалежності від будь-яких чинників і обставин. Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а Ваша плідна робота буде надійною запорукою щасливого майбутнього.

Хай святиться вічно ім’я твоє, Україно!

Слава Україні!

24-річний Владислав Єщенко, відомий як «Самурай», народився у Горлівці, згодом переїхав до Слов’янська. з 2020 року працював демінером у гуманітарній організації з розмінування, проводив дії, спрямовані на очищення територій Донецької та Луганської областей з пошуку та знешкодженню мін та інших вибухонебезпечних предметів. Через тиждень після початку повномасштабного вторгнення став добровольцем у лави ЗСУ на посаді сапера.

У ході виконання бойового наказу командира військової частини А7270 зі знешкодження мін ПФМ-1 у районі н.п. БОГДАНІВКА Донецької області, сапер другого саперного відділення інженерно-саперного взводу підрозділу забезпечення солдат ЄЩЕНКО Владислав Олександрович 09 серпня 2022 року отримав мінно-осколкове поранення та зазнав контузії. Діагноз: мінно-осколкове поранення, опіки, акубаротравма. У наслідок поранення Владислав Єщенко втратив зір, частково чує на одне вухо, не відчуває запахів.

Після тяжкої реабілітації боєць не пав духом та став зразком для багатьох Українців, він створив свій Благодійний Фонд «Побачимо перемогу». Зараз Владислав виконує обов’язки директора фонду, для допомоги пораненим бійцям втратившим зір як і він. Також варто зазначити, що Владислав долучився до придбання та передачі до військової частини квадрокоптерів, що допомогло військовим здійснювати успішні військові операції під Соледаром.

На даний час Владислав працює над головною метою свого благодійного фонду, а саме веде перемовини з науковцями з Іспанії м. Аліканте про придбання патенту та перевезення технології в Україну, яка зможе повернути повністю втрачений зір пораненим бійцям та всім нужденним. Ціль проєкту вживлення у кортикальну кору чіпа який буде обробляти дані з камер та за допомогою нейромережі передавати зображення у мозок.

Влад втратив обидва ока та можливість бачити світ. Однак, навіть це не змогло його зламати. Дівчина Влада Валерія в усьому підтримує коханого. Владислав вперше освідчився своїй коханій 31 серпня минулого року, коли трохи отямився після поранення. Хлопцю було важко прийняти реальність, але його кохана Валерія запевнила, що вони разом долатимуть усі труднощі. Тоді Владислав зрозумів: вона — його подарунок долі.

Майже через рік після отриманого поранення Владислав освідчився коханій вдруге, чого вона зовсім не очікувала. Покликавши Валерію в ресторан, де начебто його друг мав освідчитися своїй дівчині, Владислав запропонував коханій стати його дружиною. Наречені вирішили одружитися у день народження Валерії — 21 серпня.

21 серпня 2023 року незламна пара узаконила свої стосунки. Розпис відбувся у Києві, куди молодята запросили лише найближчих друзів та рідних. Через те, що багато хто з близьких не зміг приїхати на церемонію, Владислав та Валерія вирішили транслювати церемонію одруження на сторінках “Самурая” в Instagram та TikTok.

Такий важливий момент у житті молодят розділила понад тисяча глядачів у соцмережах. До ефіру доєднувалися користувачі як з України, так і з-за кордону. А сама церемонія вийшла дуже ніжною та зворушливою.

Сьогодні, коли кількість військових, у яких постраждали органи зору, постійно збільшується, необхідність якісного, структурованого та системного реабілітаційного впливу, який ґрунтується на науковій базі та сучасних підходах до процесу реабілітації, стає вкрай важливою. Не менш вагомим є навчання рідних та близьких особи, яка втратила зір, прийомам та навичкам безпечної взаємодії з нею, облаштування приміщення, подвір’я, психологічних прийомів підтримки та стимулювання до навчання, самореалізації, прагнення до продовження життя.

Цим питанням присвячувалась прес-конференція «Реабілітація військових та цивільних з втратою зору – досвід та реалії сьогодення», яка відбулася 16 серпня 2023 року в приміщені Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».

Організаторами прес-конференції виступили: Всеукраїнська громадська спілка «Національна Асамблея людей з інвалідністю України», Громадська спілка «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд» та Міжнародний благодійний фонд Олександра Терещенка.

Участь у прес-конференції взяли:

– Валерій Сушкевич – голова Всеукраїнської громадської спілки «Національної Асамблеї людей з інвалідністю України»;

– Іван Сорока– боєць 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців

– Владислав Єщенко – директор Благодійної організації «Побачимо перемогу»

– Вадим Свириденко – уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій

– Олександр Терещенко – директор Міжнародного благодійного фонду Олександра Терещенка

– Микола Дубов – віце-президент Громадської спілки «Сучасний погляд»

– Олеся Перепеченко – виконавча директорка Громадської спілки «Сучасний погляд».

В рамках прес-конференції відбудеться презентація видання «Організація і проведення таборів реабілітації та реадаптації військових і цивільних із втратою зору після поранень та травм: методичні рекомендації». Крім того, було презентовано практичну модель підтримки та відновлення військових з втратою зору «Життя після війни».

У неділю, 13 серпня 2023 року, на 65 році життя раптово помер видатний польський тифлопедагог Марек Якубовський, якого близькі та друзі називали «Куба».

Марек Якубовський походив із Волі Ксенжеці, де він народився 13 лютого 1958 року.

У 1982 році Марек Якубовський закінчив Університет Адама Міцкевича в Познані.

Усе своє життя Марек Якубовський присвятив освіті незрячих і слобозорих дітей. З 1981 року він працював вчителем у спеціальній школі та освітньому центрі для незрячих дітей в Овінській біля Познані.

Марек Якубовський спеціалізувався на типографії. Був співавтором першого польського Атласу Польщі для сліпих і слабозорих, виданого Головним управлінням геодезії і картографії у Варшаві в 2004 році, а також технології виготовлення рельєфних карт і планів для сліпих і слабозорих. Марек Якубовський був автором тактильних графічних видань, зокрема комунікаційного плану Познані, періодичної системи хімічних елементів, логічних ігор для сліпих і тифлологічних засобів навчання.

Марек Якубовський організував і керував Тифлологічним музеєм в освітньому центрі для незрячих дітей в Овінській, присвяченому освіті та культурі сліпих. Тут зібрано три тисячі експонатів, серед яких тифлологічні карти, тифлографічні та історичні посібники. Його останньою ідеєю було створити бібліотеку ароматів. Він був повністю відданий своїй роботі.

Марек Якубовський заснував і керував Студією тифлографіки «Тифлограф», яка на замовлення Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у 2015 році виготовила рельєфно-графічні адміністративні карти України в межах проекту «Право на доступність: досвід США в українських реаліях», що здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

За досягнення Марек Якубовський удостоєний багатьох нагород, в т.ч Міністром національної освіти Польщі за видатні заслуги в галузі освіти (1999, 2003), міністром інфраструктури Польщі за видатні заслуги в галузі тифлокартографії (2005) та орденом Усмішки (2002), який присуджується відомим людям, які приносять радість дітям.

Марек Якубовський любив подорожувати, зокрема Україною. Він неодноразово бував у Києві, Харкові, Львові та інших містах України. За тиждень до своєї смерті Марек Якубовський побував у Львові, де відвідав комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».

У Facebook створено групу для тих, хто хоче написати кілька слів про Марека Якубовського.

Марек Якубовський пішов з життя раптово, він був життєрадісним, позитивним, активним, справжнім професіоналом, вчителем з великої букви, якого буде не вистачати близьким, друзям та колегам.

ВГО  «Генерація успішної дії» висловлює щирі співчуття близьким, друзям та колегам у зв’язку з передчасною смертю Марека Якубовського. Світла пам’ять! Він назавжди залишиться у наших серцях.