ВГО «Генерація успішної дії»

Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії»

Нові аспекти мобілізації щодо осіб з інвалідністю

Posted on by Геннадій Євсев’єв

У травня цього року набули чинності зміни до законодавства щодо призову на військову службу під час мобілізації. Розглянемо деякі аспекти, які стосуються осіб з інвалідністю.

На сам перед треба зазначити, що громадяни України, які визнані непридатними до військової служби мають бути виключені з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Виключення з військового обліку передбачає втрату статусу військовозобов’язаного, а отже особа, виключена з військового обліку, не має обов’язків, пов’язаних із військовим обліком, не повинна проходити огляд військово-лікарської комісії, оновляти військово-облікові дані та інші. У військово-обліковому документі (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного, приписне посвідчення) має бути відповідний запис з печаткою про виключення з військового обліку за станом здоровʼя.

Щодо громадяни, які наразі мають статус «обмежено придатний», то вони повинні повторно пройти військово-лікарську комісію протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року, з метою визначення придатності до військової служби.

Наразі вже внесено зміни до наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», який містить оновлений список хвороб, з якими визнають придатним чи непридатним до військової служби.

Не виключені з військового обліку особи з інвалідністю всіх груп є військовозобов’язаними, які мають за потреби звернутись до територіальних центрів комплектування з заявою про надання відстрочки або щоб закрити питання щодо себе раз і на завжди, якщо група інвалідності встановлена безстроково, все ж таки пройти огляд військово-лікарської комісії щоб бути визнаним непридатним, що дасть можливість не отримати відстрочку, а бути знятим з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов’язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зокрема:

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до цього ж порядку. Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації.

Якщо військовозобов’язана особа визнана в установленому порядку особою з інвалідністю, то для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації така особа має подати разом з заявою довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Якщо ж військовозобов’язаний мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, то вони мають надати свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, разом з заявою подають:

  • для підтвердження інвалідності дитини – довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  • для підтвердження родинних стосунків – свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного.

Військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду) також можуть отримати відстрочку. У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю. Такі військовозобов’язані разом з заявою подають:

  • для особи, яка зайнята доглядом, – документи, що підтверджують родинні зв’язки, та один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та які зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд;
  • для особи, яка потребує догляду, – один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи)

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

Особам з інвалідністю залишили можливість отримувати український паспорт за кордоном

Posted on by Геннадій Євсев’єв

зображення українського паспорту

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 року № 443 «Про внесення змін до пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» пункт 11 після абзацу третього доповнено новими абзацами такого змісту:

«Отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС. Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється.

Вимоги абзацу четвертого цього пункту не застосовуються до громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення пунктів 2-1-2-3, 2-7 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57.

Обставини, зазначені в абзаці п’ятому цього пункту, підтверджуються документами, оформленими в установленому законодавством порядку.».

Таким чином особи з інвалідністю і їх супроводжуючі чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення пунктів 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, й надалі мають можливість за кордоном оформити документи відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678.

Стан реформування української системи медико-соціальної експертизи

Posted on by Геннадій Євсев’єв

Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 16 квітня 2024 року проведено засідання «круглого столу» на тему: «Стан реформування системи медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій: концептуальні зміни».

Захід відбувся під головуванням Голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Гривка Сергія Дмитровича.

Сергій Гривко веде засідання «круглого столу»

Під час «круглого столу» обговорили наступні питання:

  • стан реформування системи медико-соціальної експертизи;
  • оптимізацію процесів військово-лікарської експертизи;
  • якість роботи МСЕК та ВЛК щодо формування висновків для протезування в рамках реабілітації;
  • актуальні проблеми імплементації Міжнародної класифікації функціонування в українське законодавство.

У заході взяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Галина Миколаївна, Міністр соціальної політики України Жолнович Оксана Іванівна, Міністр охорони здоров’я України Ляшко Віктор Кирилович, Заступник Міністра у справах ветеранів України Приходько Руслан Вікторович, Радник-уповноважений Президента України з питань безбар’єрності Ломакіна Тетяна Анатоліївна, Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Музиченко Віталій Володимирович, Голова Національної асамблеї людей з інвалідністю Сушкевич Валерій Михайлович, Президент Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Євсев’єв Геннадій Андрійович, Перший заступник Голови ЦП УТОС Кіт Сергій Васильович та начальник юридичного відділу ЦП УТОС Філіп Степан Юрійович.

Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» продовжує стежити за тим щоб імплементація Міжнародної класифікації функціонування в українське законодавство і реформування системи медико-соціальної експертизи відбувалось з дотриманням прав і інтересів осіб з порушеннями зору, а процес встановлення інвалідності по зору здійснювався за зрозумілими і чіткими критеріями з урахуванням ступеня втрати зору.

Незрячі воїни повертаються до цивільного життя за допомогою реабілітації

Posted on by Геннадій Євсев’єв

З 26 січня по 15 лютого 2024 року у Медичному реабілітаційному центрі «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України проходила реабілітація захисників, які втратили зір на війні. Цього разу до центру прибуло шестеро реабілітантів з різних куточків країни. Кожен з них, захищаючи нашу Батьківщину, отримав тяжкі поранення, які призвели до повної або часткової втрати зору та інших складних ушкоджень.

Т.в.о. начальника МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України Юлія Шведенко запросила провести початкові модулі комплексної реабілітації працівників Реабілітаційного центру Українського товариства сліпих. Реабілітація включала в себе такі напрямки: просторове орієнтування, яке проводила директор Реабілітаційного центру УТОС Софія Стаховіч; соціально-побутове орієнтування, яке проводила Любов Резвін; психологічна допомога, яку проводила кандидат психологічних наук, психотерапевт Юлія Тімакова; ІТ-технології, які викладала Аліна Костенко; і навчання шрифту Брайля, яке проводила тифлопедагог і журналіст Наталія Щербань.

Також воїни отримали правову допомогу, яку надав юрист і президент Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Геннадій Євсев’єв. Майстер спорту України міжнародного класу, член Збірна України з паратриатлону Анатолій Варфоломєєв для реабілітантів був ментором, який проводив мотиваційні бесіди і ділився своїм особистим практичним досвідом. Паралельно з соціальною реабілітацією воїни проходили фізичну терапію і медичні процедури.

Перші кроки до чогось нового, непізнанного є складними й найважливішими. Але, якщо людина їх робить — це вже прогрес. Такі несміливі і невпевнені кроки почали робити реабілітанти під час занять з просторового орієнтування. Софія Іванівна за короткий час реабілітаційного курсу ознайомила і навчила незрячих воїнів базовим навичкам орієнтуванню з тростиною. Заняття проходили не лише на території Медичного реабілітаційного центру і доповнювались інтерактивними ознайомчими екскурсіями за його межами. Хлопці побували у київському метрополітені, магазині та інших громадських місцях.

Навчання орієнтуванню у просторі

— Завдяки реабілітації я навчився правильно тримати тростину і потихеньку самостійно пересуватися, — говорить Руслан Черніков з Київської області.

— Через поранення рук мені важкувато вдається тримати тростину, але я також хочу навчитися ходити з нею, — додає Юрій Пастушенко з Черкас.

— Звичайно, двадцять один день для реабілітації — це дуже мало, — ділиться думками Софія Іванівна Стаховіч. — В Реабілітаційному центрі УТОС реабілітація незрячих тривала два місяці, а тут за такий короткий термін ми маємо навчити, як правильно користуватися тростиною, за допомогою неї пересуватися в оточуючому середовищі. Через важкі поранення хлопцям по-різному вдається виконувати завдання. У когось виходить одразу, а комусь треба приділити певний час. До кожного має бути індивідуальний підхід.

На перших етапах реабілітації дуже важлива для незрячих воїнів психологічна допомога і підтримка. У кожного з них своя важка історія, яка залишила не лише тілесні рани, а й душевні. Тож їх намагалася «полікувати» психологиня Юлія. Вона проводила групові та індивідуальні заняття, і своїми бесідами повертала хлопців до мирного життя. А щоб незрячий воїн відчував розуміння і підтримку у сім’ї, Юлія проводила заняття з психології для подружжя.

— Спілкування з психологом мені допомагає долати депресивний стан і вселяє надію, що я знайду своє місце у житті, — ділиться враженнями Ярослав Гамаровський з Івано-Франківська.

Однією з найважливіших складових повноцінного життя є вміння самостійно себе обслуговувати і бути незалежним у побуті. Людині, яка втратила зір у дорослому віці, треба навчатися жити заново. Любов Василівна, яка вже близько десяти років працює в Реабілітаційному центрі УТОС, навчала реабілітантів простих домашніх речей, зокрема, хлопцям сподобались заняття, на яких вони вчилися самостійно готувати смачні страви.

заняття, на яких вчилися готувати

— На смачних заняттях ми навчилися готувати і крем-суп з грінками, і шубу, і гарячий шоколад, та інші страви, — розповідає Павло Сидоренко з Кривого Рогу. — Навіть не уявляв, що зі слабким залишковим зором або навіть повністю без нього можна самостійно нарізати овочі.

Як користуватися телефоном з озвучкою або працювати з комп’ютером за допомогою мовних синтезаторів — про це розповідала і навчала на своїх заняттях з ІТ-технологій Аліна Костенко, яка сама втратила зір у дорослому віці, тому й ділилася з хлопцями своїм досвідом і знаннями.

заняттях з ІТ-технологій з Аліною Костенко

Незрячі воїни також мали змогу ознайомитись зі шрифтом Брайля. Під час занять Наталія Щербань розповіла історію виникнення рельєфно-крапкового шрифту, навчала письма та читання за Брайлем.

— Шрифт цікавий і зручний для незрячих, але було мало часу для його вивчення. Хотів би опанувати і читання книжок за Брайлем, — розповідає Богдан Шин з Дніпропетровської області.

Наталія Щербань навчає письма та читання за Брайлем

Злагоджена і продуктивна співпраця працівників Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» МВС України з командою реабілітологів Українського товариства сліпих зробила перебування воїнів у центрі не лише корисним і потрібним, але й цікавим та пізнавальним.

Окрім соціальної та медичної реабілітації незрячі воїни долучились до соціальних зоотерапевтичних проектів Київського зоопарку за участі тварин-асистентів. Знайомство з тваринами допомагало відволікатися від труднощів, отримати новий цікавий досвід, перепочити, зняти тривожність та подолати острах спілкування з незнайомими об’єктами.

Побували реабілітанти і на заняттях з танців, де разом зі своїми дружинами опанували пристрасне танго та інші танці.

заняття з танців

Також своїми незабутніми враженнями ділилися хлопці після відвідування театру оперети, де дивилися виставу з аудіодескрипцією.

— Головне, що воїни, які приїхали цього разу до нас на реабілітацію, після важких поранень не опускають руки і не падають духом, а прагнуть опанувати нові навички та знання, які допомогли б їм у житті, — зазначає т.в.о. начальника МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України Юлія Іванівна. — Початковий етап реабілітації, який провели фахівці Реабілітаційного центру УТОС, відкрив для хлопців можливість й надалі працювати над собою і зміцнювати віру в свої сили.

Треба зазначити, що проєкт реабілітації поранених захисників був реалізований завдяки фінансовій підтримці благодійних організацій, серед яких Благодійний фонд «МХП-Громаді».

В останній день реабілітації був проведений круглий стіл, на якому зібралися воїни з дружинами, працівники центру та представники УТОС. Під час заходу підсумували спільну роботу, висловили свої враження від досить гарних результатів, яких можливо було досягти за короткий термін реабілітації.

Комфорті умови та чуйна турбота з боку центра, людяне ставлення та професіоналізм реабілітологів УТОС залишать теплі і приємні спогади у сміливих та мужніх серцях наших захисників. Це підтверджують слова Івана Маляренка з Запоріжжя, який під час бойових дій в результаті поранення втратив ногу й руку, і частково — зір.

— Від імені всієї групи реабілітантів хочу сказати: немає слів, щоб описати нашу вдячність вам. Але ми спробуємо. Кожен з вас за цей час витратив на нас свої сили. Десь ми лінувалися, але при цьому ви знаходили підхід. Кожне заняття було по-своєму унікальним. Кожен з нас отримав тільки позитивні емоції. Ми удосконалювалися і раділи, а ви раділи разом з нами. Ви — люди з великої літери. Ви найкращі. Дякуємо вам за те, що ви є. Бережіть себе. Все буде Україна. До нових зустрічей. Величезне вам дякую.

З такими героями і в бій не страшно! Здоров’я вам, любові, наснаги і перемоги на всіх життєвих фронтах, безмежна шана за вашу мужність!

Уряд ускладнив для незрячих механізм отримання технічних засобів реабілітації

Posted on by Геннадій Євсев’єв

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 року № 1306 «Деякі питання забезпечення допоміжними засобами реабілітації» затверджено у новій редакції Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби (долі – Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку у новій редакції особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

палиці тактильної (білої тростини) – для осіб з інвалідністю I групи з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Відповідно до пункту 8 Порядку у новій редакції у разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина відповідно до показань для забезпечення засобами реабілітації згідно з пунктом 5 Порядку у новій редакції, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Водночас, якщо до запроваджених змін відповідно до пунктів 8 і 9 Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 362 крім розрахункового документу єдиною підставою для виплати компенсації особам з інвалідністю по зору та законним представникам дітей з інвалідністю по зору був висновок відповідно МСЕК або ЛКК, то тепер відповідно до пункту 5 Порядку у новій редакції показання для забезпечення засобами реабілітації визначаються висновком про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі – висновок) за формою згідно з додатком, який формується одним із таких суб’єктів:

медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації;

лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) (для дітей з інвалідністю – на підставі індивідуальної програми реабілітації);

військово-лікарською комісією (далі – ВЛК) на підставі довідки;

мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

Крім цього з переліку технічними засобами реабілітації для осіб з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору вилучений багатофункціональний плеєр, вартість якого компенсувалась відповідно до пункту 10 Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 362 замість одного, декількох або всіх засобів, що може отримати (але не отримала) особа з інвалідністю по зору.

«Генерація успішної дії» розцінює вищезазначені зміни до Порядку, як звуження змісту і обсягу прав людей з інвалідністю по зору, бо запровадження додаткових підстав крім довідки МСЕК для людей з інвалідністю по зору першої і другої групи є надмірною бюрократизацією процесу надання компенсації за самостійно придбані технічні засоби реабілітації. Не треба бути великим фахівцем щоб розуміти елементарне, що тростина чи озвучений годинник, плеєр чи диктофон є технічними засобами реабілітації для людей з інвалідністю по зору, то для чого тоді медичні висновки щодо необхідності цих засобів людям з такою формою інвалідності.

Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» вимагатиме перегляду Порядку в частині підстав для отримання компенсації і відновлення норм діючих у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 362.