Питання бронювання проїзних документів на нижні місця у вагонах для пасажирів з інвалідністю хочуть врегулювати законодавчо

Група народних депутатів Гнатенко Валерій Сергійович, Бурміч Анатолій Петрович, Яковенко Євген Геннадійович та Мороз Володимир Вікторович зареєстрували законопроект №9388 від 15.06.2023 про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо додаткових гарантій забезпечення прав осіб з інвалідністю.

Цим законопроектом передбачається доповнити статтю 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» такими абзацами.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю при проїзді залізничним транспортом мають переважне право на придбання проїзних документів на нижніх місцях у вагонах, призначених для перевезення пасажирів, усіх категорій та видів (типів).

Підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та (або) реалізацію проїзних документів, зобов’язані забезпечувати бронювання для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю не менше ніж 10 відсотків проїзних документів на нижні місця у вагонах, призначених для перевезення пасажирів, усіх категорій та видів (типів). Правила бронювання та строки зняття броні затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Головним комітетом для розгляду цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Верховна Рада прийняла за основу законопроект 5344-д

30 травня 2023 року Верховна Рада України, розглянувши повторно у першому читанні, прийняла за основу законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстраційний №5344-д від 18.11.2022). Зазначений законопроект був ухвалений за основу незважаючи на те, що багато громадських організацій осіб з інвалідністю були категорично проти його ухвалення, оскільки ним в порушення Конституції України, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Європейської стратегії прав людей з інвалідністю на 2021-2030 роки, з-поміж іншого:

1) скасовується ціла низка положень законодавства щодо залучення громадських організацій осіб з інвалідністю до опрацювання всіх рішень, які стосуються осіб з інвалідністю, надання таким об’єднанням та заснованим ними підприємствам державної підтримки;

2) замінюються громадські організації осіб з інвалідністю, ЩО НЕДОПУСТИМО, на інші організації громадянського суспільства в процесі формування та реалізації політики щодо осіб з інвалідністю;

3) ліквідується фінансування соціальної, професійної, трудової та фізкультурно-спортивної реабілітації;

4) виключається ціла стаття про трудову реабілітацію осіб з інвалідністю;

5) впроваджується низка декларативних норм, які не працюватимуть без внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів України, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про соціальні послуги», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ін.;

6) вводиться, замість адміністративно-господарських санкцій, які сплачувалися раз на рік, щомісячна сплата цільового внеску, що фактично є новим додатковим податком для роботодавців, в тому числі для шкіл, садочків, лікарень та інших бюджетних організацій;

7) запроваджуються для роботодавців нові штрафи та десяток додаткових звітів.

Численні зауваження, наведені у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, до законопроєкту 5344-д підтверджують його проблемність та антисоціальність, але цей висновок не береться більшістю до уваги.

До того ж всупереч вимогам законодавства до «горе-реформаторського» законопроєкту 5344-д не додано ніяких розрахунків і фінансово-економічних обґрунтувань, що підтверджується листом Міністерства фінансів України.

Норми щодо звуження прав людей з інвалідністю ініціюються та підтримуються Головою комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьяковою та Міністром соціальної політики О. Жолнович і, на жаль, набувають системного характеру.

Під час розгляду законопроекту права людей з інвалідністю намагались захистити представники лише двох фракцій у Верховній Раді України це політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та політичної партії «Європейська Солідарність».

В той час, як представники фракцій політичних партій «Слуга народу» і «Слуга народу» та представники інших депутатських груп свідомо намагається звузити зміст і обсяг існуючих прав людей з інвалідністю і їх громадських об’єднань, позбавивши їх можливості впливати на формування державної політики і приймати участь у підготовки рішень.

Діюча влада не чує людей з інвалідністю і не зацікавлена у співпраці з їх громадськими об’єднаннями, а якщо і йде на діалог, то тільки з тими, хто висловлює лояльність до подібних «державницьких рішень».

Звернення до народних депутатам України щодо скандального законопроєкту 5344-Д

Фотографії людей з плакатами на яких напис: «Люди з інвалідністю проти законопроекту 5344-д»

Шановні народні депутати України!

Громадська спілка «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України», у складі якої понад 120 громадських організацій осіб з інвалідністю, що об’єднують близько 1 мільйона осіб з інвалідністю, які є Вашими виборцями, в черговий раз звертається до вас стосовно антиєвроінтеграційності, деструктивності та недоцільності підтримки скандального проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д від 18.11.2022).

Нагадаємо, що зазначеним законопроєктом 5344-д, в порушення Конституції України, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Європейської стратегії прав людей з інвалідністю на 2021-2030 роки, з-поміж іншого:

1) скасовується ціла низка положень законодавства щодо залучення громадських організацій осіб з інвалідністю до опрацювання всіх рішень, які стосуються осіб з інвалідністю, надання таким об’єднанням та заснованим ними підприємствам державної підтримки;

2) замінюються громадські організації осіб з інвалідністю, ЩО НЕДОПУСТИМО, на інші організації громадянського суспільства в процесі формування та реалізації політики щодо осіб з інвалідністю;

3) ліквідується фінансування соціальної, професійної, трудової та фізкультурно-спортивної реабілітації;

4) виключається ціла стаття про трудову реабілітацію осіб з інвалідністю;

5) впроваджується низка декларативних норм, які не працюватимуть без внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів України, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про соціальні послуги», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ін.;

6) вводиться, замість адміністративно-господарських санкцій, які сплачувалися раз на рік, щомісячна сплата цільового внеску, що фактично є новим додатковим податком для роботодавців, в тому числі для шкіл, садочків, лікарень та інших бюджетних організацій;

7) запроваджуються для роботодавців нові штрафи та десяток додаткових звітів.

Численні зауваження, наведені у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (додається), до законопроєкту 5344-д підтверджують його проблемність та антисоціальність.

До того ж всупереч вимогам законодавства до «горе-реформаторського» законопроєкту 5344-д не додано ніяких розрахунків і фінансово-економічних обґрунтувань, що підтверджується листом Мінфіну (додається).

В попередніх листах НАІУ констатувала, що на превеликий жаль, в цілому законопроєкт 5344-д і процес його підготовки до повторного першого читання отримав від громадськості осіб з інвалідністю негативну оцінку та безліч нарікань, адже його редакція є результатом маніпуляцій стосовно людей з інвалідністю окремих народних депутатів України Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і Міністра соціальної політики України.

Просимо не підтримувати законопроєкт 5344-д!

Листи Мінфіну та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З повагою
Голова, правозахисник  Валерій Сушкевич

Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з нагоди Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю

Ми, Громадська спілка «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» та інші громадські організації осіб з інвалідністю, в Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю звертаємо увагу суспільства та держави на погіршення ситуації з дотриманням прав і соціальною та правовою захищеністю українців з інвалідністю.

За 10 років чинності для України Конвенції про права осіб з інвалідністю далеко не все вдалося реалізувати і громадяни з інвалідністю всі ці роки продовжували відчувати на собі негативний вплив різноманітних бар’єрів та дискримінації. Однак почала прослідковуватися і позитивна динаміка у сфері прав людей з інвалідністю, яка давала надію на значимі зрушення у великій справі забезпечення для них рівних прав і можливостей.

Ми свідомі, що страшна руйнівна і вбивча російська агресія проти України є головним чинником погіршення соціального стану і дотримання прав людей з інвалідністю, які в цій війні виявилися найбільш незахищеними.

Ось чому за обмежених ресурсів держави гостро стоїть питання адекватної ефективної та справедливої політики стосовно людей з інвалідністю. У зв’язку з цим ще більш значимим стає партнерство державних інституцій з громадськими організаціями людей з інвалідністю у формуванні та реалізації політики щодо цих людей. Відомий принцип, закладений у зміст Конвенції про права осіб з інвалідністю – «Не робіть для нас без нас!» – як ніколи на часі!

Натомість, починаючи з другої половини першого року війни, в Україні розгорнуто реформи та реалізуються кроки в соціально-правовій сфері, які подекуди більше схожі на шкідництво.

Сьогодні загал людей з інвалідністю особливо вражає значний регрес у визнанні державою громадських об’єднань осіб з інвалідністю повноправними незалежними партнерами в розв’язанні їхніх проблем.

Як на всеукраїнському, так і на місцевому рівнях ухвалюються рішення, що обмежують (звужують) і порушують права осіб з інвалідністю. Це відбувається саме тоді, коли через війну з’являються тисячі тисяч героїчних захисників та захисниць держави і цивільно постраждалих людей, які отримали або ще отримають інвалідність внаслідок російської агресії.

І тому в цей день ми ЗВЕРТАЄМО УВАГУ на конкретні неприпустимі реформи та кроки державних інституцій, що започатковані та реалізуються в Україні:

  1. Законом України від 27 липня 2022 р. № 2466-IX фактично розпочато приватизацію всіх державних підприємств, що займаються виробництвом протезів та інших допоміжних засобів реабілітації, тоді як сьогодні таких засобів та протезування особливо потребують і українські воїни, і цивільні постраждалі.
  2. Виведено із системи державного соціального захисту єдину в Україні унікальну науково-дослідну установу з питань протезування, протезобудування та відновлення працездатності «УкрНДІпротезування» і клінічні санаторії. Замість того, щоб розвивати зазначені соціальні інституції під час війни для подальшої реабілітації військових та цивільного населення, прийнято абсолютно антисоціальне рішення.
  3. Мінсоцполітики розпочато процес переведення на самофінансування державних центрів комплексної реабілітації осіб з інвалідністю шляхом їх перетворення в некомерційні підприємства. У результаті замість комплексу реабілітаційних заходів для людей з інвалідністю такі заклади сфокусовують свою діяльність лише на медичній реабілітаційній допомозі, що оплачується НСЗУ.
  4. Законом України від 21 вересня 2022 р. №2620-IX зруйновано державну систему соціального захисту людей з інвалідністю, постраждалих на виробництві. Відповідно вже п’ятий місяць поспіль тисячі таких людей позбавлені лікарських засобів; виробів медичного призначення; виплат на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, додаткове харчування; санаторно-курортного лікування; забезпечення протезуванням і допоміжними засобами реабілітації та інших соціальних гарантій.
  5. Законом України від 21 вересня 2022 р. № 2620-IX скасовано з 1 січня 2023 року. правову норму, яка передбачала пільги з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності для працюючих на підприємствах УТОГ і УТОС осіб з інвалідністю.
  6. Припинено за поданням Мінсоцполітики фінансування первинного та складного протезування людей з інвалідністю в стаціонарах протезних підприємств та клініці Українського науково-дослідного інституту «УкрНДІпротезування».
  7. Скасовано за поданням Мінсоцполітики фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю.
  8. Ліквідовано саме під час війни фінансову підтримку громадських організацій осіб з інвалідністю, які в цей надскладний час щоденно допомагають людям з інвалідністю долати наслідки російської воєнної агресії.
  9. Внесено у Верховну Раду України законопроект (реєстр. № 8084 від 28 вересня 2022 р.), яким скасовується всеукраїнський статус громадських об’єднань, які представляють людей з інвалідністю на національному рівні. У доповнення до цього Міністерка соціальної політики О.Жолнович нівелює статус громадських об’єднань осіб з інвалідністю всупереч Конвенції про права осіб з інвалідністю, публічно заявляючи, що вона не знає, що таке громадські організації осіб з інвалідністю.
  10. Ліквідовано за рішенням Міністра соціальної політики О.Жолнович уперше в історії діяльності очолюваного нею Міністерства структурний підрозділ, який профільно займався розв’язанням проблем людей з інвалідністю. Тобто, під час війни, коли відбулося різке зростання чисельності осіб з інвалідністю і критично загострились їх проблеми, ліквідовано інституційно структурний напрям у головному соціальному міністерстві держави.
  11. Розроблено за участю Мінсоцполітики та цинічно проштовхується деструктивний, антисоціальний, протиправний і непрофесійний проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д від 18 листопада 2022 р.), яким у порушення статті 22 Конституції України та всупереч Конвенції про права осіб з інвалідністю і Європейській стратегії прав людей з інвалідністю на 2021-2030 роки та національному законодавству ганебно обмежуються права громадських об’єднань осіб з інвалідністю і гарантії для людей з інвалідністю.
  12. Керівництво Мінсоцполітики настільки вмотивовано на відсторонення і знищення співпраці з громадськими об’єднаннями людей з інвалідністю, що навіть не дочекавшись прийняття законопроєкту 5344-Д, внесло на розгляд Уряду проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо скасування чинної вимоги стосовно обов’язкового погодження проєктів актів з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Важливо зазначити, що головна відповідальність у зазначених та інших антисоціальних, протиправних законодавчих ініціативах належить Голові Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Третьяковій і Міністерці соціальної політики України Оксані Жолнович.

Ми усвідомлюємо складну економічну, соціально-політичну ситуацію в країні, пов’язану з зовнішньою агресією росії, та необхідність захисту української держави, а також те, що це ускладнює забезпечення повною мірою прав і соціальної захищеності осіб з інвалідністю.

Водночас КОНСТАТУЄМО, що сьогодні люди з інвалідністю:

  • отримують мізерні пенсії та допомоги здебільшого в розмірі 50-75 євро (наявність інвалідності фактично дорівнює зубожінню);
  • не мають належного доступу до медичних, освітніх, реабілітаційних і соціальних послуг, а також до праці;
  • роками чекають гарантовані їм законами вироби медичного призначення, лікарські засоби тощо;
  • не мають змоги вийти на вулицю, відвідати заклади громадського та цивільного призначення, їздити громадським транспортом, ховатися від обстрілів в укриттях.

Враховуючи зазначене та положення Конституції України, законів України, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і з метою забезпечення прав, свобод та гідності людей з інвалідністю України:

ЗАКЛИКАЄМО Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та інші інституції влади:

  1. Забезпечити прийняття рішень із тим, щоб саме люди з інвалідністю були учасниками відповідного процесу та перебували в центрі змін як лідери, партнери та активісти; не підтримувати проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д від 18 листопада 2022 р. у редакції від 23 березня 2023 року).
  2. Не допускати дискримінації за ознакою інвалідності, усунути перепони та бар’єри, які заважають повній і ефективній участі людей з інвалідністю в житті суспільства нарівні з іншими, їх доступу до об’єктів фізичного оточення, послуг і товарів.
  3. Забезпечити, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, зокрема мали право та можливість голосувати й бути обраними, а також щоб із ними погоджувалися проєкті рішень, які прямо чи опосередковано їх стосуються.
  4. Не підтримувати проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій» (реєстр. № 8084 від 28 вересня 2022 р.) у частині скасування всеукраїнського статусу громадських об’єднань, вилучення понять “громадська спілка” й ототожнення понять “громадське об’єднання” та “громадська організація”.
  5. Відновити гарантії та права для осіб з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання в обсягах і за змістом, що діяли до 1 січня 2023 р., які знищені Законом №2620.
  6. Не звужувати обсяг та зміст гарантій і прав осіб з інвалідністю.
  7. Не допустити прийняття постанови Кабінету Міністрів України щодо скасування вимоги стосовно обов’язкового погодження проєктів актів з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.
  8. Забезпечити використання коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної та іншої допомоги з урахуванням потреб осіб з інвалідністю відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю.
  9. Запровадити інституційну підтримку для громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

ПРОСИМО ЗРОЗУМІТИщо люди з інвалідністю ПРАГНУТЬ повноцінного життя в нашій державі, яку ми разом повинні зробити цивілізованою європейською країною миру, благополуччя та достатку, де всі громадяни суспільства мають рівні права і рівні можливості!

 

За дорученням 104 громадських організацій осіб з інвалідністю,
в тому числі Всеукраїнської громадської організації
людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» 

У львівській спецшколі для незрячих дітей відкрили музей

У львівській спецшколі, де навчаються незрячі діти, відкрили кімнати-музеї. Там зібрали експонати, пов’язані із майже 180-річною історією закладу. Колись, щоб там викладати, вчителі проходили підготовку в Європі. Зараз у школі навчається 77 учнів з різних областей України.

Ідея створити музей виникла у вчительки Галини Партики. Екскурсії будуть проводити вихованці школи.

“Тут приблизно є вісім манекенів, які вбрані в сорочки вишиті. Отже, вісім сорочок є, рушники. Рушники – це Львівщина, Чернігівщина, є тут Перемишлянщина. Є дуже цінні речі. Ще з початку заснування нашої школи практично є всі документи: як створювалася школа, як діти навчалися, є фотографії, експозиції, де діти сидять за партами”, — розповідає Галина Партика.

У львівській спецшколі для незрячих дітей відкрили музей
У музеї є кімната з вишитими сорочками. Суспільне Львів

Школу для незрячих заснували у Львові в 1851 році. Викладачі у ті часи їздили на навчання до Відня, розповідає директорка закладу Ірина Костецька. Зараз у закладі навчаються учні з семи областей України.

“Діти вивчають абсолютно всі предмети, ту ж саму програму, вивчають ті ж самі функції, хімію, фізику. Підручниками ми забезпечені. Яких підручників немає шрифтом Брайля чи якоїсь іншої інформації – діти володіють комп’ютером, беруть в Інтернеті все, що їм потрібно, озвучуються ці книжки, вони можуть готуватися”, — каже директорка Львівської спеціальної школи №100 Ірина Костецька.

У львівській спецшколі для незрячих дітей відкрили музей
Машинки для друку шрифтом Брайля у музеї спецшколи. Суспільне Львів

Крім того, дітей з вадами зору навчають, як орієнтуватися у просторі, розповідає одинадцятикласник Олег Хохлов.

“Хтось орієнтується, ходячи з тростиною і слухаючи звуки навколо себе. Хтось орієнтується просто використовуючи тростину. У нас в школі навчають орієнтуватися, використовуючи все. Тобто, від якогось там люку на землі до стіни, яка відбиває звук. Дорога, тобто машини, транспорт і переміщення незрячої людини – це є життя. Не всі світлофори у Львові, в Україні є озвучені. Під словом озвучені я маю на увазі, коли зелене світло, щоб воно робило такий звук”, — каже школяр Олег Хохлов.

У львівській спецшколі для незрячих дітей відкрили музей
У школі для незрячих дітей, окрім звичних предметів, навчають орієнтуватися в просторі. Суспільне Львів

А ще, додає хлопець, йому хотілося б, щоб було побільше зменшених 3D-моделей головних пам’яток міста.

Суспільне Львів