13 листопада 2017 року у Міжнародний день незрячих та напередодні Міжнародного дня толерантності активісти Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» провели уроки-бесіди зі старшокласниками загальноосвітніх шкіл Києва, Полтави та Житомира. Уроки-бесіди проводились з метою привернення уваги підлітків до незрячих людей в контексті формування толерантного ставлення до незрячих та позитивних уявлень про них, формування навичок надання, за необхідності, допомоги незрячим та етики спілкування з ними.
Під час спілкування учням були продемонстровані відеоматеріали щодо толерантності та досягнень незрячих у різноманітних сферах життя, зокрема, ролики соціальної реклами, підготовлені Громадською організацією «Харківська асоціація незрячих юристів» у 2012 році в рамках проекту «Погляд з темряви», підтриманого Харківською міською радою.
З учнями 9-10 класів середньої загальноосвітньої школи №309 міста Києва зустрілись президент ВГО «Генерація успішної дії» Геннадій Євсев’єв та віце-президент із зовнішньої політики ВГО «Генерація успішної дії» Володимир Пеліховський.
З учнями 8-10 класів середньої загальноосвітньої школи №37 міста Полтави зустрілись голова комітету доступності Координаційної ради ВГО «Генерація успішної дії», керівник відокремленого підрозділу ВГО «Генерація успішної дії» у Полтавській області Марина Бабець та полтавський активіст ВГО «Генерація успішної дії» Максим Варфоломєєв, який виконав під гітару декілька популярних пісень. На заході були присутні представники управління освіти. З вітальним словом виступила Заступник начальника Управління освіти Дорохова Наталія Григорівна.
Голова інформаційного комітету Координаційної ради ВГО «Генерація успішної дії», керівник відокремленого підрозділу ВГО «Генерація успішної дії» у Житомирській області Вікторія Шевчук не тільки відвідала середню загальноосвітню школу №36 міста Житомира, а ще й провела лекцію для студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Провести робочий день у темряві та на власному досвіді переконатися з якими труднощами зустрічаються щодня люди з порушеннями зору у Луцьку погодився радник Луцького міського голови, депутат Луцької міської ради Ігор Поліщук, взявши 7 листопада 2017 року участь у соціальному експерименті «Відчуйте життя в темряві» організованому Волинським обласним осередком Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії».
Ігор Поліщук з громадськими активістами вирушив від будівлі Луцької міської ради до зупинки громадського транспорту. Пересуватися містом з чорною пов’язкою на очах йому допомагав незрячий активіст Іван Заячківський. Організатори акції демонстрували Ігорю Поліщуку актуальні проблеми доступності міста, пересувалися різними видами громадського транспорту, пішки подолали значну відстань вулицею з вузькими тротуарами та активним рухом транспорту.
Сівши до маршрутного автобусу №24 поблизу Луцької міської ради, учасники соціального експерименту вирушили на вулицю Ковельську. В автобусі одразу виявилось, що оголошення зупинок відсутнє. Зі слів водія, цей недолік від нього не залежить – автобус, мовляв, нещодавно був на капітальному ремонті, а динаміки нищать самі пасажири.
Від зупинки на вулиці Ковельській учасники соціального експерименту пішки вирушили вулицею Тараса Шевченка до Театрального майдану.
Від ЦУМу вони проїхали маршрутним автобусом до РЦ «Промінь», відтак – тролейбусом до проспекту Молоді, згодом – маршрутним автобусом до готелю «Лучеськ», тролейбусом – до Театрального майдану, маршрутним автобусом № 2 – до Залізничного вокзалу, де перевірили, наскільки доступними є приміщення та платформи. Нарікання осіб з порушеннями зору викликає пішохідний міст над залізничними коліями, на який незрячій людині складно потрапити, адже немає маяків чи орієнтирів.
Ігор Поліщук зазначив, що у Луцьку тактильну плитку вкладатимуть на вулиці Липинського, ремонт якої завершується.
З весни наступного року цю плитку викладатимуть у найбільш актуальних місцях, які використовують люди з порушенням зору. Намагатимуться також озвучувати пішохідні переходи, працюватимуть з перевізниками, аби у маршрутних автобусах працювало озвучення зупинок.
Ігор Поліщук розповів, що цього дня йому було дуже складно користуватися телефоном. Посадовцю вдалося налаштувати годинник, аби працювало звукове оголошення часу, водночас від роботи з комп’ютером у цей день довелося відмовитися.
Ігор Поліщук зізнався, що, пересуваючись містом із чорною пов’язкою на очах, відчував себе дезорієнтованим, а через відсутність тактильної плитки було незрозуміло, де закінчується тротуар та починається проїжджа частина. Також на пішохідних переходах відсутні маячки, тож про те, де розташований перехід, доводилося дізнаватися за звуком автівок, що зупинялися. Також, на його думку, потрібно забезпечити озвучення на зупинках громадського транспорту.
Як зауважив голова Волинського обласного осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, незряча людина, яка не бачить від народження, ходить тими маршрутами, які вивчила, наче вірш. Натомість людина, яка раптово втратила зір, намагається в уяві відтворювати будинки, вулиці та дороги.
З його слів, досі посадовці у Луцьку не брали участі у настільки довготривалому експерименті. Ігор Поліщук не лише не відмовився від участі в акції, він навіть не знав, який маршрут на нього чекатиме. Активіст розповів, що йому подобається, що влада у місті тепер не боїться визнавати існуючі недоліки. Про те, які наслідки матиме ця акція, активісти проситимуть прозвітувати міську владу через рік.
Підсумки акції підбили під час спільного обіду у ресторації «Курінь», де до послуг осіб з порушеннями зору є меню, надруковане шрифтом Брайля.
Ігор Поліщук розповів, що під час дня, проведеного у темряві, переконався, що, наприклад, для того, щоб дізнатися, який маршрутний автобус прибув на зупинку, доводиться запитувати людей, а у маршрутках уточнювати у пасажирів, як називається та чи інша зупинка. У тролейбусах, на щастя, озвучення зупинок здебільшого працює. Великою проблемою є відсутність озвучених світлофорів на пішохідних переходах. Найскладніше, з його слів, було знайти пішохідний перехід і переходити вулиці зі жвавим рухом транспорту було доволі страшно.
Наприкінці експерименту Ігорю Поліщуку вдалося адаптуватися до пересування у темряві, йому вдавалося самотужки виходити з автобусів, на вулиці орієнтуватися, де розташована та чи інші будівля. Втім, він визнав, що потрібно покращувати інфраструктуру для людей з порушеннями зору та з інвалідністю.
Щодо відсутності тактильної плитки, Ігор Поліщук повідомив, що нещодавно захід щодо питань роботи з людьми інвалідністю провели спільно з радником Рівненського міського голови, керівником відокремленого підрозділу ВГО «Генерація успішної дії» у Рівненській області Петром Поліщуком. Вже дали вказівку всім проектантам, тим, хто займається ремонтом доріг, передбачати використання такої плитки, щоб потім не вносити змін у проект. Про постачання такої плитки вже домовилися з заводом-виробником із Вінниці. За результатами акції міська влада працюватиме з управлінням транспорту та зв’язку, перевізниками заради того, щоб озвучувались зупинки у транспорті, щоб люди з порушеннями зору розуміли, який автобус прибуває. Також максимально намагатимуться озвучити світлофори на пішохідних переходах.
Насамкінець, голова Волинського обласного осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук висловив сподівання, що наступного року хтось із посадовців також долучиться до експерименту, провівши день у темряві. Він закликав інші регіони брати у цьому приклад з Луцька.
Активісти відокремленого підрозділу ВГО «Генерація успішної дії» у Рівненській області прокоментували журналістам Рівненської регіональної дирекції Національної суспільної телерадіокомпанії України ситуацію щодо укладання попереджувальної тактильної плитки біля пішохідних переходів у Рівному.
1 листопада 2017 року в Україні набрали чинності Зміни № 6 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджені наказом Мінекономрозвитку України від 26.10.2017 № 1542 «Про затвердження зміни № 6 до національного класифікатора ДК 003:2010».
Відповідно до цих змін уведені нові назви професій:
лікар внутрішньої медицини (раніше – лікар-терапевт);
асистент ерготерапевта (раніше – інструктор з трудової терапії, інструктор з трудової адаптації);
асистент фізичного терапевта (раніше – медична сестра з лікувальної фізкультури, медична сестра з масажу);
парамедик (раніше – фельдшер медицини невідкладних станів);
екстрений медичний технік;
інструктор з надання догоспітальної допомоги;
інструктор з надання першої допомоги;
майстер службової кінології.
Відповідно до цих змін відмінені назви професій:
Державний адміністратор дозвільних систем;
Директор центру соціальних служб для молоді;
Інструктор з трудової терапії;
Інструктор з трудової адаптації;
Лікар-терапевт дільничий;
Лікар-терапевт-підлітковий;
Лікар-терапевт цехової лікарської дільниці;
Фахівець з фізичної реабілітації;
Фахівець з автотехнічної експертизи.
Відповідно до цих змін змінені назви професій:
Попередня назва професії
Діюча назва професії
Вихователь соціальний по роботі з дітьми-інвалідами
Вихователь соціальний по роботі з дітьми з інвалідністю
Асистент вихователя соціального по роботі з дітьми-інвалідами
Асистент вихователя соціального по роботі з дітьми з інвалідністю
Керівник (начальник) установи соціального захисту населення
Керівник (директор) установи (закладу) соціального захисту населення
З 2018 року премії голови Рівненської облдержадміністрації та голови Рівненської облради матимуть 10 людей, котрі досягли суттєвих успіхів у громадській чи соціальній діяльності.
За це проголовувала спеціальна комісія.
«Така ініціатива вперше запроваджена на Рівненщині. Премії призначатимуть щороку. Ми перейняли хороший приклад Рівного і перенесли його на всю область. Незважаючи на важкий шлях прийняття відповідних документів, у нас все успішно вийшло» – звернувся до присутніх заступник голови Рівненської ОДА, співголова комісії Віталій Ундір.
Ідеолог даного проекту, голова Рівненської Благодійної Організації пенсіонерів та інвалідів «Обличчям до істини» Тетяна Войтович висловила сподівання, що районні громади переймуть обласний досвід і у на місцевому рівні підтримають активних людей з інвалідністю.
Стипендіати голови Рівненської ОДА та голови Рівненської облради:
1. Мельниченко Михайло Георгійович – 32 роки поспіль на посаді голови правління Дубенської територіально-первинної організації УТОС, активно займається культурно-просвітницькою діяльністю.
2. Ласиця Марія Павлівна – займається творчо-мистецькою діяльністю, бере участь в обласних конкурсах та фестивалях художньої самодіяльності, активна у роботі Рівненської обласної організації УТОС. Солістка ансамблю «Оберіг».
3. Ярмолюк Любов Петрівна – активна громадська діячка, волонтер, займається доброчинністю та духовно-просвітницькою роботою. Автор та куратор медико-соціального проекту «Крок на зустріч», який опікується дітьми з інвалідністю та сиротами.
4. Майструк Олександр Миколайович – фотохудожник, який брав участь у більше 60-ти міжнародних та національних фотовиставках та Салонах.
5. Петренко Валентина Володимирівна – заступник голови РОО Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України». Організатор щорічних «Різдв’яних зустрічей», «Парафест Рівне» для осіб з інвалідністю.
6. Поліщук Петро Степанович – активно займається громадською роботою для людей з інвалідністю по зору. Започаткував проект «Балакаючі тролейбуси». У вересні розпочав соціальний проект «3Д-друк на допомогу незрячим та слабозорим людям», тренер-консультант в інтернет-центрі «Окуляр». Керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Генерація успішної дії».
7. Окопний Ігор Олександрович – займається просвітницькою діяльністю, надає інформаційно-консультативну допомогу та допомагає у працевлаштуванні особам з інвалідністю, працює з сім’ями осіб з інвалідністю. Є активним учасником у розробках проектів щорічного заходу «Свято з запахом Чорнобривців», створення служби супроводу для незрячих. Проводить безкоштовні курси іноземних мов для осіб з інвалідністю та членів їх родин.
8. Полюхович Світлана Василівна – художній керівник Рівненського Будинку культури УТОГ, провідна актриса колективу Будинку культури УТОГ. Проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу різної тематики серед осіб з вадами слуху.
9. Зимина Тетяна Анатоліївна – голова Острозької територіальної організації Українського товариства глухих. Проводить роз’яснювальну роботу, організовує дозвілля серед членів товариства УТОГ.
10. Войтович Тетяна Федорівна – голова Рівненської Благодійної Організації пенсіонерів та інвалідів «Обличчям до істини» та профспілкової організації Всеукраїнської Профспілки працездатних інвалідів, член правління УТОСу м. Рівне. З ініціативи Тетяни Федорівної започатковано святкування дня вчителя (з числа осіб з інвалідністю) щорічно 5 жовтня, створена служба супроводу незрячих, досвід якої поширився на інші області України. З ініціативи Тетяни Федорівни упродовж 4 років виплачується щомісячна стипендія обдарованим та соціально-активним особам з інвалідністю в м.Рівне.