Уряд постановою від 29 жовтня 2024 року №1232 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321» відновив умови надання компенсації особам з інвалідністю по зору за самостійно придбані технічні засоби реабілітації на підставі довідки МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по зору, та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів. Крім цього відтепер на підставі цієї ж постанови уряду ще одним документом на підставі якого може бути надана компенсація є висновок, виданий мультидисциплінарною реабілітаційною командою, що підтверджує інвалідність по зору.
Міністерство соціальної політки України погодилось з ВГО «Генерація успішної дії» та іншими громадськими організаціями осіб з інвалідністю, що показання для забезпечення осіб з інвалідністю по зору такими технічними засобами реабілітації як тростина, годинник, диктофон, аудіоплеєр чи мобільний телефон є сам факт встановлення інвалідності по зору, а те, що ці технічні засоби реабілітації можуть використовуватись саме особами з інвалідністю по зору є настільки очевидним, що не потребує складання щодо цього ще й висновку про необхідність забезпечення технічними засобами реабілітації.
У Міжнародний день білої тростини, який відзначають 15 жовтня, люди з інвалідністю по зору організували у Луцьку акцію — перевіряли транспорт та громадські місця на доступність.
Про це Суспільному розказав голова Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук.
Перший заклад, який відвідали незрячі з супроводжуючими, був магазин у центральному універмазі Луцька. Незрячий учасник акції Ігор Семілов каже, що в магазині на нього продавці не звертали уваги, поки він не покликав їх на допомогу.
Опісля учасники акції попрямували до Луцької міської клінічної стоматполіклініки. За словами Віталія Ткачука, він не зрозумів, що він дійшов до місця призначення, бо в медзакладі не працює метроном — це основний прилад, який подає звуковий сигнал, а тому повинен бути і працювати у кожній установі чи закладі.
Заввідділення стоматполіклініки Ольга Гнатюк каже, що прилад у закладі є, але він не завжди увімкнений.
Наступне комунальне підприємство, яке відвідали незрячі — Луцька міська дитяча поліклініка. При вході у приміщення є табличка із написом шрифтом Брайля, каже Віталій Ткачук.
Військовослужбовець Євген Сивопляс, який також долучився до акції незрячих, каже що пандус у поліклініці є, але покриття ненормативне, там — глянцева підлога. Також є кнопка виклику персоналу, яка не працює.
“Намагаючись з’ясувати у персоналу, де вона має дзвонити, то вони навіть не знають, що таке має бути. Цей приклад у місті не єдиний”, — каже військовослужбовець.
Метроном у дитячій поліклініці також не працював, кажуть незрячі Наталія та Віталій Угнівенки. З їхніх слів, Луцьк – малодоступне місто для людей з інвалідністю. Кажуть, що у віддалених від центру мікрорайонах міста не працюють звукові сигнали, немає відповідних табличок для людей з інвалідністю по зору.
Зі слів голови Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Віталія Ткачука, у акції взяли участь 12 людей. Каже, що члени громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» готові надавати допомогу військовим, які втратили зір.
11 жовтня 2024 року, в заключний день IBSA Чемпіонату світу з пауерліфтингу та жиму лежачи серед спортсменів з порушеннями зору, який приймає м. Астана, Казахстан, на помості за нагороди змагалися чоловіки вагових категорій до 110 кг, до 125 кг та понад 125 кг.
Члени національної збірної України під керівництвом головного тренера Андрія Демчука здобули в заключний день три золоті, одну срібну та дві бронзові медалі у відкритій віковій групі, а також два золота у змаганнях серед чоловіків-майстрів (ветеранів) старше 40 років.
Загалом спортсмени збірної України на IBSA Чемпіонаті світу з пауерліфтингу та жиму лежачи серед спортсменів із порушеннями зору здобули 34 золотих, 3 срібні та 3 бронзові медалі, а також встановили 20 світових рекордів у відкритій віковій групі. У змаганнях юніорів на світовому чемпіонаті в активі збірної України 2 золоті медалі та 2 юніорських світових рекорди. У змаганнях майстрів (ветеранів) на чемпіонаті світу українці здобули 12 золотих, 3 срібні та 1 бронзову медаль.
У музеї Рівненщини, Житомирщини та Волині передали унікальний інклюзивний продукт. Ідеться про мандрівну тактильну карту для незрячих, яка відображає знаменитий культурний шлях Via Regia. Її можна прочитати руками, а також почути, адже розробники подбали про аудіосупровід.
– Це унікальний інклюзивний продукт, – коментують автори ідеї. – Його створено в межах проєкту «Via Regia на дотик», який реалізує ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» у партнерстві з відокремленим підрозділом ВГО «Генерація успішної дії» у Рівненській області за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми «Культура без бар’єрів».
Нагадаємо, Via Regia – це найстаріший та найдовший сухопутний зв’язок між Східною та Західною Європою. Його також називають Королівським, бо свого часу шлях перебував під особливим захистом монархів. Він існує понад 2000 років та об’єднує країни Європи, серед яких – й Україна.
Новостворена мандрівна тактильна карта складається з двох частин, які взаємодоповнюють одна одну: на одній із них зображено країни Європи, а на іншій – деталізовано українську ділянку Королівського шляху, зокрема позначено й історичні об’єкти – замки, палаци, маєтки, які стали музеями. Додатком до карти є тактильний атлас.
Карта має свої особливості. По-перше, це змістове навантаження. По-друге, вона – чи не найбільша в Україні: складається з двох частин, розміром 150 см на 90 см кожна. По-третє, на ній уперше нанесено тактильний QR-код. Якщо перейти за ним, можна прочитати чи почути цікавинки про кожен із позначених об’єктів.
– Ми хотіли, щоб про Via Regia могли більше дізнатися люди з порушенням зору, тому й розробили такий продукт, – пояснила керівниця ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» Тетяна Кушнірук. – Під час наших презентацій карту «тестували» і дорослі, і діти. Одні читали інформацію шрифтом Брайля, іншим виявилися зручнішими рельєфні букви. А для декого допомагав аудіосупровід. З цікавістю розглядали і тактильні атласи. Вони містять збільшене зображення замків та палаців. Тож людям подобалося вивчати на дотик особливості архітектури цих об’єктів. Загалом учасники наших презентацій зазначали, що аби детально «роздивитися» карту та ознайомитися з її інформаційним наповненням, потрібно більше години.
У рамках проєкту, таку інклюзивну продукцію передали у 5 музейних закладів Рівненської, Волинської та Житомирської областей. Так, віднедавна з тактильними картами, які відображають Королівський шлях, можна ознайомитися в Державному історико-культурному заповіднику Дубна, Державному історико-культурному заповіднику Острога, Рівненському обласному краєзнавчому музеї, історико-культурному комплексі «Замок-Музей Радомисль», Володимирському історичному музеї імені Омеляна Дверницького.
Серед них є заклади, які вперше отримали такого роду продукцію. Тим часом в інших музеях тактильні карти доповнили експозицію, розроблену для відвідувачів із порушенням зору.
– Ми влаштовували навчання для слабозорих та незрячих, а також працівників музеїв, щоб вони вміли працювати з такими відвідувачами. Загалом на наших майстеркласах побували до сотні учасників. Ми побачили, що наш продукт користується попитом. Він потрібний. У тому числі й для того, щоб люди могли навчитися користуватися тактильними картами, – підсумував Петро Поліщук, керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області.
Українська делегація громадських організацій у Женеві
З 12 серпня по 5 вересня 2024 року в Женеві проходила тридцять перша сесія Комітету ООН з прав людей з інвалідністю. Комітет на своїх 742-му та 743-му засіданнях, що відбулися 27 та 28 серпня 2024 року, розглянув об’єднану другу та третю періодичну доповідь України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Представники від уряду України та громадських організацій звітували перед Комітетом ООН про становище людей з інвалідністю під час повномасштабної війни росії проти України. Обговорювали, як війна впливає на життя людей з інвалідністю та як захистити вразливі верстви населення від наслідків воєнних дій.
Українська делегація громадських організацій, до складу якої увійшли представники та представниці: Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ), Українського товариства глухих, Українського товариства сліпих, «Fight For Right» та «Ліги Сильних» представила Комітету коаліційний альтернативний звіт про ситуацію з прав людей з інвалідністю в Україні під час війни.
Звіт ґрунтувався на стандартах Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю й охоплював період після початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Він відображає ситуацію, в якій опинилися люди з інвалідністю, їхні виклики та потреби у цей складний час. Документ також підкреслює важливість інклюзивного підходу в розробці політик та програм, що стосуються людей з інвалідністю, та закликає до активного залучення цих людей до процесу прийняття рішень.
До складу урядової делегації України увійшли представники Міністерства соціальної політики України з питань європейської інтеграції; Міністерство соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації; Уповноважений Президента України з питань безбар’єрності; Фонд соціального захисту людей з інвалідністю та Постійне представництво України при Відділенні ООН у Женеві.
Ірина Постоловська, заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції та голова делегації, представляючи звіт, зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило значні руйнування, що призвело до втрати людських життів і засобів до існування. Сьогодні в Україні проживає 2,8 мільйона людей з інвалідністю, але ця кількість постійно зростає через російське вторгнення. Війна призвела до різкого збільшення кількості людей з інвалідністю. Для України захист прав людей з інвалідністю під час війни та забезпечення їх інтеграції в суспільство було і є надзвичайно важливим.
У заключному слові пані Постоловська сказала, що руйнівний вплив повномасштабного вторгнення Росії торкнувся багатьох сфер життя в Україні. Попри це, з моменту повномасштабного вторгнення уряд зміг надати соціальні послуги всім уразливим групам населення, включаючи людей з інвалідністю.
Коментарі щодо ситуації в Україні та запитання до урядової делегації і справді підтверджують, що члени та членкині Комітету уважно відстежували ситуацію в Україні, ознайомлювалися з альтернативними звітами від неурядових організацій, використовували інформацію, отриману під час формальних та неформальних зустрічей.
В рамках заходу представники урядової делегації надали детальну інформацію про інституційну підтримку неурядових організацій, наявність додаткових послуг для жінок з інвалідністю в умовах війни, наводили приклади притягнення до відповідальності за дискримінацію за ознакою інвалідності. Члени і членкині Комітету ООН цікавилися, яка ситуація із захистом дітей та дорослих з інвалідністю, які перебувають в інституційних закладах в умовах війни, чи мають можливість діти з інвалідністю висловлювати свою думку в умовах війни. Запитували, яка відповідальність передбачається за недоступність об’єктів, послуг, інформації та чи є інформування у доступних та прийнятних форматах про ризики в умовах війни. Просили навести приклади участі людей з інвалідністю та громадських організацій людей з інвалідністю в процесах ухвалення рішень. Цікавилися, чому держава не встановила мораторію на відновлення інституційних закладів та що держава планує робити для відмови від інституту недієздатності і створення системи підтримки в ухваленні рішень та законів. Порушували питання про те, скільки людей з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб отримали житло та чи є гендерний аспект у питаннях реабілітації.
Як не прикро, але держава та громадянське суспільство по-різному бачать ситуацію із дотриманням прав людей з інвалідністю. Однак були зафіксовані важливі меседжі від держави: пріоритетом для України є деінституціоналізація та розвиток послуг підтримки для дітей та дорослих людей з інвалідністю; створення безбар’єрного простору; співпраця з неурядовими організаціями.
Під час закритого брифінгу українська делегація обговорила з членами Комітету ключові проблеми, зокрема систематичні порушення прав осіб з інвалідністю в умовах війни. Особливу увагу було приділено труднощам, з якими стикаються люди з інвалідністю під час евакуації, забезпеченням доступу до медичної допомоги, гуманітарної підтримки та соціальних послуг, а також складнощам у сфері освіти та працевлаштування. Окремо наголошувалося на порушеннях прав жінок і дівчат з інвалідністю, які залишаються особливо вразливими в умовах війни.
«Наша основна мета — донести до міжнародної спільноти реальну ситуацію, в якій опинилися люди з інвалідністю під час війни. Ми прагнемо забезпечити, щоб їхній голос був почутий на глобальному рівні та на рівні держави, і сприяти наданню рекомендацій, які допоможуть покращити умови життя і захист прав цієї вразливої категорії громадян України», — наголосила генеральний секретар НАІУ Вікторія Назаренко.
Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська, яка також була в складі делегації, розповіла, що в Женеві Україна підтвердила зобов’язання нашої держави щодо дотримання міжнародних стандартів, водночас необхідно зробити ще дуже багато, щоб їх забезпечити в повному обсязі.
«Люди з інвалідністю та організації людей з інвалідністю мають бути безпосередньо долучені до моніторингу виконання Конвенції. Громадськість, органи місцевого самоврядування та держава мають разом розробити новий план з імплементації Конвенції та заходів, необхідних для приведення нашого законодавства відповідно до стандартів ЄС».
Відзначивши позитивні аспекти Комітет висловив занепокоєння щодо цілого ряду питань, зокрема, щодо переважання медичної моделі інвалідності в політиці щодо осіб з інвалідністю, що свідчить про брак професійної підготовки та розуміння їхніх прав серед державних службовців та фахівців. Тому Комітет рекомендує Україні скасувати медичну модель інвалідності в усіх своїх політиках і програмах та внести відповідні зміни до своєї законодавчої бази, щоб забезпечити відображення в ній підходу до інвалідності, заснованого на правах людини.
Серед іншого Комітет рекомендував Україні:
розробити ефективні процедури для залучення осіб з інвалідністю до всіх механізмів прийняття державних рішень;
розробити комплексну стратегію підвищення рівня зайнятості осіб з інвалідністю, у тому числі внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю, а також механізм нагляду для моніторингу її ефективності;
вжити необхідних заходів для заборони дискримінації за ознакою інвалідності у всіх питаннях, що стосуються всіх форм зайнятості, включаючи умови найму, працевлаштування та зайнятості, продовження зайнятості, просування по службі та безпечні і здорові умови праці, а також положення, спрямовані на сприяння доступності на робочому місці;
внести зміни до Трудового кодексу, включивши до нього положення, що сприяють працевлаштуванню осіб з інвалідністю та створенню інклюзивних робочих місць, а також забезпечити виконання статті 24 Закону України «Про зайнятість населення» як засобу забезпечення права на працю внутрішньо переміщених осіб, у тому числі осіб з інвалідністю;
включити до свого Трудового кодексу положення щодо сприяння створенню інклюзивних робочих місць, захисту осіб з інвалідністю від усіх форм дискримінації на робочому місці та надання допомоги у виконанні роботи, зокрема, особам з підвищеною потребою в підтримці, інтелектуальними та/або психосоціальними порушеннями та жінкам з інвалідністю;
забезпечити врахування пропозицій та думок людей з інвалідністю через їхні представницькі організації під час обговорення проекту Закону України «Про забезпечення прав людей з інвалідністю на працю» (5344-д) та будь-якого іншого відповідного законодавства, що гарантує право на працю та зайнятість людей з інвалідністю, а також забезпечити повну відповідність таких законів положенням Конвенції.
Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» сподівається, що влада врахує вищезазначені зауваження, зокрема, щодо законопроекту 5344-д, який не узгоджується з Конвенцією про права осіб з інвалідністю про що у пункті 54 зауважень Комітетом висловлено занепокоєння.
