Привітання з Різдвом Христовим та Новим роком!

Вітальна листівка

Координаційна рада ВГО «Генерація успішної дії» щиро вітає членів організації та відвідувачів сайту з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком!

Новий 2025 рік нехай буде переможним та принесе довгоочікуваний мир на нашу рідну землю, буде благодатним для України, дарує гармонію і стабільність, злагоду і благополуччя, впевненість у завтрашньому дні.

Нехай новорічні свята обдарують Вас щасливою долею і міцним здоров’ям, наповнять Ваші домівки щирою любов’ю, теплом та добробутом.

У Вашому житті нехай буде безліч чудових можливостей і вдосталь сил та натхнення, щоб їх реалізовувати.

Хай неодмінно здійсняться всі Ваші мрії та бажання!

Щасливого Нового року!

13 листопада – Міжнародний день незрячих

Незрячий сидить на лавці, а поруч з ним собака

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих (International Day of the Blind) з метою привернення уваги суспільства до незрячих людей, поширення інформації щодо незрячих людей та їхніх прав.До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.

Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.

Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).

У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.

Уряд відновив можливість для незрячих отримувати компенсацію за технічні засоби реабілітації на підставі довідки МСЕК та фіскального чеку

Уряд постановою від 29 жовтня 2024 року №1232 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321» відновив умови надання компенсації особам з інвалідністю по зору за самостійно придбані технічні засоби реабілітації на підставі довідки МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по зору, та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів. Крім цього відтепер на підставі цієї ж постанови уряду ще одним документом на підставі якого може бути надана компенсація є висновок, виданий мультидисциплінарною реабілітаційною командою, що підтверджує інвалідність по зору.

Також відповідно з пункту 8 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321, було вилучено відсилання до пункту 5 цього Порядку згідно з яким показання для забезпечення засобами реабілітації визначаються висновком про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації).

Міністерство соціальної політки України погодилось з ВГО «Генерація успішної дії» та іншими громадськими організаціями осіб з інвалідністю, що показання для забезпечення осіб з інвалідністю по зору такими технічними засобами реабілітації як тростина, годинник, диктофон, аудіоплеєр чи мобільний телефон є сам факт встановлення інвалідності по зору, а те, що ці технічні засоби реабілітації можуть використовуватись саме особами з інвалідністю по зору є настільки очевидним, що не потребує складання щодо цього ще й висновку про необхідність забезпечення технічними засобами реабілітації.

У Луцьку незрячі перевірили заклади на доступність

У Міжнародний день білої тростини, який відзначають 15 жовтня, люди з інвалідністю по зору організували у Луцьку акцію — перевіряли транспорт та громадські місця на доступність.

Про це Суспільному розказав голова Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук.

Перший заклад, який відвідали незрячі з супроводжуючими, був магазин у центральному універмазі Луцька. Незрячий учасник акції Ігор Семілов каже, що в магазині на нього продавці не звертали уваги, поки він не покликав їх на допомогу.

Опісля учасники акції попрямували до Луцької міської клінічної стоматполіклініки. За словами Віталія Ткачука, він не зрозумів, що він дійшов до місця призначення, бо в медзакладі не працює метроном — це основний прилад, який подає звуковий сигнал, а тому повинен бути і працювати у кожній установі чи закладі.

Заввідділення стоматполіклініки Ольга Гнатюк каже, що прилад у закладі є, але він не завжди увімкнений.

Наступне комунальне підприємство, яке відвідали незрячі — Луцька міська дитяча поліклініка. При вході у приміщення є табличка із написом шрифтом Брайля, каже Віталій Ткачук.

Віталій Ткачук читає табличку із написами шрифтом Брайля

Військовослужбовець Євген Сивопляс, який також долучився до акції незрячих, каже що пандус у поліклініці є, але покриття ненормативне, там — глянцева підлога. Також є кнопка виклику персоналу, яка не працює.

“Намагаючись з’ясувати у персоналу, де вона має дзвонити, то вони навіть не знають, що таке має бути. Цей приклад у місті не єдиний”, — каже військовослужбовець.

Метроном у дитячій поліклініці також не працював, кажуть незрячі Наталія та Віталій Угнівенки. З їхніх слів, Луцьк – малодоступне місто для людей з інвалідністю. Кажуть, що у віддалених від центру мікрорайонах міста не працюють звукові сигнали, немає відповідних табличок для людей з інвалідністю по зору.

Зі слів голови Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Віталія Ткачука, у акції взяли участь 12 людей. Каже, що члени громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» готові надавати допомогу військовим, які втратили зір.

Джерело: Суспільне Луцьк

15 жовтня – Міжнародний день білої тростини

Зображена тростина з шароподібним наконечником та розміщено текст: «15 жовтня – Міжнародний день білої тростини».

Міжнародний день білої тростини – щорічний день обізнаності, що відзначається 15-го жовтня, аби звернути увагу на ситуацію з дотриманням прав незрячих людей.

285 мільйонів людей у всьому світі мають порушення зору: 39 мільйонів – незрячі, 246 млн мають значну ступінь зниження зору. 90% незрячих людей живуть в країнах з низьким рівнем доходу. В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору нема, за неофіційними даними – це приблизно 100 тисяч людей.

Для переважної більшості незрячих людей біла тростина є основним засобом, що забезпечує їм безпеку, можливість орієнтуватися та самостійно пересуватися в просторі, жити незалежним, активним і повноцінним життям. Як засіб визначення шляху палиця відома вже здавна. Та історія білої тростини як символу сліпоти бере свій початок лише з 1921 року.

Отож у Великій Британії, в місті Бристолі, жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс, який забезпечував знімками три місцевих журнали. Однак через нещасний випадок він втратив зір. Джеймс був у відчаї. Але на своє щастя одного разу він зустрів осліплого солдата, який повернув йому віру в себе і допоміг розпочати нове життя. Одна з порад, яку дав Біггсу колишній воїн, була такою: «Розвивай свою самостійність. Якомога частіше виходь з дому сам. Чим більше виходитимеш із супроводжуючим, тим більше зіпсуєш нервів, коли доведеться йти самому». Джеймс прислухався до поради товариша по долі. Він почав самостійно виходити з дому зі своєю звичною тростинкою для прогулянок, але помітив: вона не гарантує йому цілковитої безпеки. Часом він і сам стає джерелом небезпеки для інших перехожих. Виявилося, що його палиця не завжди привертає до себе увагу і не помітна всім, особливо за похмурої англійської погоди. Тоді Джеймсові спало на думку пофарбувати тростину в білий колір, аби вона одразу привертала увагу оточуючих. Задум виявився вельми вдалим. Тоді Біггс порадив іншим незрячим зробити те ж саме.

Але незрячі Великої Британії мусили чекати ще 10 років, поки Ротаріанський клуб (поширена в країнах Заходу благодійницька організація) з місцевості Уестхем не подарував незрячим білі палички для вжитку при самостійному орієнтуванні. Завдяки пресі справа ця набула великого розголосу по всій країні. Радіо Бі-Бі-Сі виступило з пропозицією, аби всі незрячі були забезпечені подібними тростинками. З 1932 року Королівський національний інститут для сліпих, що започаткував свою діяльність ще 1868 року, розпочав офіційно впроваджувати білу тростинку серед незрячих.

У Франції, батьківщині Валентина Гаюї, засновника першої школи для сліпих, і Луї Брайля, винахідника рельєфно-крапкового шрифту, початок історії білої палички датується 1930 роком. Її хрещеною матір’ю була аристократка Гвіллі д’Ербемон, яка багато часу і власних коштів витрачала на допомогу сліпим. Маючи численні контакти з незрячими, вона помітила, що ті далеко не завжди сприймаються перехожими як незрячі, тому мають серйозні клопоти з самостійним пересуванням містом, а інколи й потребують сторонньої допомоги. І їй спало на думку, щоб незрячі користувалися білими паличками на кшталт жезлів, якими послуговуються поліцейські. Префект паризької поліції підтримав цю пропозицію. Пані д’Ербемон звернулася до однієї з найбільших газет, і з її допомогою вдалося розгорнути рух за впровадження білої палички у всій Франції. 7 лютого 1931 року на спеціальних урочистостях за участі воєнного міністра та міністрів освіти й охорони здоров’я вона вручила білі палички першому Президентові осліплих французьких ветеранів першої світової війни і представникові цивільних незрячих.

У Сполучених Штатах завдяки зусиллям деяких видатних діячів Національної федерації сліпих в 50-х, 60-х роках розгортається широка кампанія з роз’яснення проблем людей з інвалідністю серед американського суспільства, її наслідком було прийняття Конгресом рішення проголосити 15 жовтня Днем безпечної білої тростинки. Вперше цей день відзначався з ініціативи президента Ліндона Джонсона в 1964 році. В подальшому він був визнаний Міжнародним днем білої тростини загальним зібранням Міжнародної федерації сліпих (попередниці Всесвітньої спілки сліпих) 1969 року в Коломбо. У всесвітньому масштабі день відзначався наступного року. В 1992 році Всесвітня спілка сліпих виступила з ініціативою відзначати 15 жовтня як День білої тростини Об’єднаних Націй, але позитивного рішення досі немає. На четвертому загальному зібранні Європейської спілки сліпих у Польщі була прийнята ухвала, аби кожна національна організація добивалася офіційного визнання та підтримки від свого уряду Міжнародного дня білої тростини.

Зараз Міжнародний день білої тростини відзначається в багатьох країнах світу. Спілки сліпих намагаються цього дня разом зі зрячими проводити відповідні акції, спрямовані на посилення інтеграції незрячих у суспільство. Вони прагнуть в першу чергу зацікавити засоби масової інформації, громадську думку, привернути увагу центральних та місцевих владних структур до своїх проблем. Особливо широко відзначається цей день в країнах Західної Європи. У деяких європейських державах проблеми людей з інвалідністю по зору порушуються перед громадськістю і в листопадові дні, пов’язані з початком масового навчання сліпих Валентином Гаюї. У Фінляндії це другий тиждень листопада, в Чехії – 15 листопада.

В Україні День білої тростини мало відомий, хоча незрячим ще треба багато чого зробити для зміни суспільної свідомості і створення позитивного образу сліпої людини, особливо у свідомості працедавців та чиновників з владних структур. Існує також чимало проблем і потреб, про які належить постійно нагадувати суспільству.