Інформаційна довідка Мінсоцполітики щодо соціального захисту осіб з інвалідністю

Щодо участі у політичному і суспільному житті

На виконання рекомендацій Комітету ООН з прав людей з інвалідністю щодо забезпечення шляхом законодавчих та інших заходів вільного доступу осіб з інвалідністю до бюлетенів, виборчих матеріалів і виборчих дільниць розроблено та внесено до Верховної Ради України проект Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю” (реєстр. № 5559 від 20.12.2016).

Прийняття Закону дозволить подолати існуючі перешкоди, що стають на заваді реалізації виборчого права особами з інвалідністю (зокрема, з порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату), а також ефективної участі та врахування їхньої думки у місцевих формах безпосередньої демократії.

Щодо доступності

На сьогодні в Україні більше ніж 90 % будівель і споруд громадського та цивільного призначення не пристосовані до потреб осіб з інвалідністю.

Для урегулювання цієї проблеми протягом останніх 2 років до Верховної Ради України внесено проекти законів України:
,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд” (реєстр № 6536 від 01.06.2017), яким передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України „Про регулювання містобудівної діяльності”, „Про архітектурну діяльність”, „Про основи містобудування” в частині встановлення ефективного механізму контролю за дотриманням вимог законодавства щодо необхідності створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
,,Про внесення змін до деяких законів України ” (реєстр. № 5546 від 16.12.2016), яким передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (щодо установлення відповідальності за незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації).
Прийняття цих законів посилить адміністративну відповідальність посадових осіб за незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, який підлягає обов’язковому обстеженню; порушення порядку проведення такого обстеження; нереалізацію заходів щодо забезпечення надійності та безпеки об’єктів під час їх експлуатації, в тому числі їх доступності для маломобільних груп населення.

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Діюча в Україні система квотування робочих місць для осіб з інвалідністю відповідає міжнародним зобов’язанням в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, які наша держава взяла на себе, ратифікувавши Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, Конвенцію МОП про професійну реабілітацію та зайнятість осіб з інвалідністю.

Вирішення питань щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, також, є пріоритетним завданням в роботі Уряду.

На сьогодні в Україні діє Європейська система зайнятості таких осіб, що полягає у квотуванні роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, а у разі не виконання встановленого законодавством нормативу, роботодавець сплачує відповідні штрафи, за рахунок яких держава, спрямовує відповідні кошти на заходи щодо зайнятості осіб з інвалідністю, зокрема соціальним підприємствам.

Законом України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Існуюча на сьогодні практика не завжди влаштовує роботодавців, які вважають, що діюча модель по відношенню до суб’єктів господарювання є такою, що не стимулює їх працевлаштовувати осіб з інвалідністю.

У зв’язку з цим, а також враховуючи отриманий фахівцями Мінсоцполітики досвід окремих держав Європейського Союзу в цій сфері Урядом підтримано і схвалено та зареєстровано у Верховній раді проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості осіб з інвалідністю” (№ 4578 від 04.05.2016).

Даний законопроект, що є важливим, підтриманий Європейською Бізнес Асоціацією і вже схвалений профільним комітетом парламенту

Законопроектом пропонується впровадити стимулюючі механізми для роботодавців з метою забезпечення ними реалізації прав осіб з інвалідністю на працю, зокрема шляхом дії альтернативних варіантів виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування таких осіб, а саме:

  • виконання роботодавцем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом укладання з підприємствами громадських організацій осіб з інвалідністю договорів на виготовлення (виконання) товарів, робіт і послуг. Такий підхід є виправданим у країнах ЄС, коли будь-який роботодавець може виконувати зазначений норматив шляхом закупівлі або замовлення товарів і послуг, що виготовляються (надаються) підприємствами громадських організацій осіб з інвалідністю без утворення господарського об’єднання;
  • врахування з коефіцієнтом ”2” виконання зазначеного нормативу працевлаштування для усіх осіб з інвалідністю І групи та осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу (тобто впровадження диференційного підходу щодо праці осіб з інвалідністю з урахуванням міри втрати здоров’я). Такий підхід необхідно запроваджувати у зв’язку з тим, що найменша кількість зайнятих (працюючих) осіб з інвалідністю є з важкими формами інвалідності та з інтелектуальними порушеннями (лише 3% від загальної кількості працюючих осіб з інвалідністю);
  • надання дотацій роботодавцям на створення звичайних робочих місць для осіб з інвалідністю, а не лише спеціальних, як це на сьогодні передбачено.
  • Це обумовлено тим, що потреба осіб з інвалідністю у звичайних робочих місцях значно вища, ніж у спеціальних. Крім того, принцип надання дотацій на звичайні і спеціальні робочі місця є поширеним і успішним в країнах Європейського Союзу. Такий підхід дозволить також ефективніше використовувати кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та створення робочих місць для осіб з інвалідністю;
  • надання (децентралізовано) звичайним підприємствам та підприємствам, заснованим громадськими організаціями осіб з інвалідністю, цільових позик та дотацій.
    З метою комплексного вирішення проблемних питань щодо реабілітації, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю у Верховній Раді України також зареєстровано проекти законів України: „Про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” щодо адміністративно- господарських санкцій” (реєстр. номер 4598 від 06.05.2016); „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення функціонування реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей-осіб з інвалідністю” (реєстр. № 4586 від 04.05.2016).

Протягом січня-жовтня 2017 року послугами державної служби зайнятості скористалося 36,8 тис. осіб з інвалідністю, зареєстрованих як безробітні. Всього за сприяння служби зайнятості протягом 10 місяців 2017 року працевлаштовано 11,4 тис. осіб зазначеної категорії, з них 117 осіб започаткували власну справу, отримавши допомогу по безробіттю одноразово.

До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 4,7 тис. осіб з інвалідністю.

З метою розширення можливостей на ринку праці 3,8 тис. осіб з інвалідністю проходили професійне навчання.

Водночас, у цей період за сприяння державної служби зайнятості понад 35,6 тис. осіб з інвалідністю скористалися профорієнтаційними послугами, що спрямовані на допомогу у виборі професії та напряму навчання.

Щодо соціальних послуг

В Україні створено розгалужену мережу закладів та установ, що надають соціальні послуги, що налічує понад 2 тис. суб’єктів, якими обслуговується понад 3 млн. осіб.

З метою покращення якості та ефективності соціальних послуг триває реформування системи надання соціальних послуг, основними напрямками якого є:

  • впровадження сучасних підходів до управління та адміністрування послуг;
  • запровадження раннього виявлення та превентивних заходів;
  • впровадження стандартизації та оцінки якості послуг;
  • диверсифікація надавачів соціальних послуг через впровадження соціального замовлення;
  • модернізація діючої інфраструктури – розвиток соціальних послуг, що надаються за місцем проживання (в громаді);
  • перехід на фінансування послуги, а не закладу.

Реформування системи надання соціальних послуг передбачає також здійснення поступової деінституціалізації інтернатних установ, зокрема дитячих будинків-інтернатів та психоневрологічних інтернатів.

Успішна деінституціалізація можлива за умови розвитку альтернативних форм догляду за особами з інвалідністю за місцем проживання (у тому числі впровадження надання послуг денного догляду, підтриманого проживання, транзитного перебування) з метою забезпечення виховання дитини у сімейному середовищі та включення осіб з інвалідністю до життя місцевої громади.

У ході реформування системи надання соціальних послуг прийнято понад 40 нормативно-правових актів, якими затверджено базовий перелік соціальних послуг, критерії діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, 20 державних стандартів соціальних послуг тощо.
Впровадження реформи надання соціальних послуг тісно пов’язано з реформою місцевого самоврядування. На сьогодні система соціальних послуг є децентралізованою.

З метою підвищення якості соціального обслуговування установами / закладами впроваджується надання інноваційних соціальних послуг.

Так, територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) запроваджено, зокрема:
соціально-педагогічну послугу „Університети третього віку”, яку отримали більше 38 тис. осіб; паліативний догляд за місцем проживання вдома – 500 осіб; догляд вдома осіб з психічними розладами – понад 976 осіб.

Впроваджують нові підходи в своїй роботі будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю:

  • поширюється фізкультурно-спортивна реабілітація;
  • розвивається творча діяльність підопічних та вихованців у напрямі
    живопису та декоративно-прикладного мистецтва;
  • працюють лікувально-виробничі майстерні.

Зроблено перші кроки в напрямку деінституціалізації інтернатних установ: відкрито відділення денного догляду та підтриманого проживання при 5 дитячих будинках-інтернатах.

Загалом в Україні протягом 2013-2017 років при установах та закладах соціального обслуговування утворено 65 відділень денного догляду, де обслуговується понад 2 тис осіб з інвалідністю.

З метою відновлення трудових навичок бездомних осіб та їх трудової реінтеграції у Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях на базі недержавних організацій, які працюють з бездомними особами, створено трудові (виробничі) майстерні (меблева, свічна, кондитерська, благодійні крамнички, пилорама тощо).

З метою підвищення рівня поінформованості населення про надання соціальних послуг Мінсоцполітики розроблено Методичні рекомендації щодо інформування населення про соціальні послуги, які затверджено наказом від 28.10.2014 № 828. В усіх регіонах країни розповсюджується соціальна реклама, надавачами соціальних послуг підготовлені інформаційні картки послуг, які розміщуються в приміщеннях, де відбувається консультування.

Крім того, з метою підвищення рівня поінформованості населення про надання соціальних послуг установами соціального захисту населення розроблені пам’ятки, де зазначено перелік соціальних послуг, які надають установи та умови їх надання громадянам.

Заплановано розроблення та впровадження: державних стандартів надання соціальних послуг, що надаються різним
категоріям населення; моніторингу та контролю надання соціальних послуг, їх якості;
модернізації діючої мережі установ та закладів, що надають соціальні послуги, у т.ч. шляхом утворення при діючих установах відділень денного догляду, підтриманого проживання з метою розвитку соціальних послуг, що надаються за місцем проживання.

Крім того, планується вивчення питання удосконалення законодавства в частині запровадження програмного методу фінансування соціальних послуг та фінансування громадських, благодійних організацій, що надають соціальні
послуги.

На сьогодні у Верховну Раду України внесено проект Закону України „Про соціальні послуги” (нова редакція) (реєстр. № 4607 від 06.05.2016). Прийняття законопроекту забезпечить адресність та доступність послуг, їх відкритість та конкурентність, розширення кола надавачів соціальних послуг за рахунок залучення недержавних організацій через соціальне замовлення, реформування місцевого самоврядування у сфері надання соціальних послуг, удосконалення адміністрування соціальних послуг.

Щодо реабілітаційних послуг

В системі Мінсоцполітики та органів соціального захисту населення регіонального та місцевого рівнів діє 152 реабілітаційні установи, у тому числі 8 установ безпосередньо підпорядковані Мінсоцполітики, в яких можуть отримувати реабілітаційні послуги особи з усіх регіонів України.
За минулий рік у зазначених реабілітаційних установах отримали реабілітаційні послуги 17 033 осіб з інвалідністю, з них 14 216 дітей з інвалідністю. Інтегровано в загальноосвітні навчальні заклади 1 300 таких дітей.

З метою впровадження в Україні кращого світового досвіду у сфері надання послуг з реабілітації (абілітації) наказом Мінсоцполітики затверджено Типове положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю (від 09.08.2016 № 855). Наказ є підставою для практичного запровадження моделі комплексної реабілітації (абілітації) осіб з інвалідністю та / або дітей з інвалідністю та / або дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, зокрема на базі діючих державних реабілітаційних установ, підпорядкованих Мінсоцполітики, а також комунальних реабілітаційних установ (на рівні області, району, міста, об’єднаної територіальної громади).

На жаль, в Україні щороку спостерігається тенденція збільшення кількості дітей з інвалідністю. У зв’язку з цим, Мінсоцполітики протягом 2017 року активно вживаються заходи з впровадження моделі раннього втручання в умовах реабілітаційних установ. Зокрема, ініційовано зміни до 6 нормативно-правових актів, у тому числі до постанови Кабінету Міністрів України щодо надання відповідних послуг не лише особам з інвалідністю, але і дітям віком до 3 років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності.

За минулий рік у 44 реабілітаційних установах отримали послуги більше 1000 дітей, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (у 2015 році лише у 22 установах отримали послуги 309 таких дітей).

Щодо оздоровлення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю

Для підтримки здоров’я осіб з інвалідністю та ветеранів війни у сфері управління Мінсоцполітики діє 4 санаторії: „Перемога” (м. Київ), „Батьківщина” (м. Трускавець), „Слава” (м. Миргород), „Салют” (м. Одеса), в яких щороку проходять санаторно-курортне лікування майже 17 тисяч осіб цієї категорії.

Фінансування цих закладів здійснюється в межах видатків передбачених за бюджетною програмою 2501470 „Санаторно-курортне лікування ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про жертви нацистських переслідувань” та осіб з інвалідністю” на відповідний рік.

У 2017 році за вказаною бюджетною програмою передбачено видатки в сумі 127,7 млн грн. (із урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати та тарифів на комунальні послуги), що дозволить оздоровити за рахунок державного бюджету на 320 осіб більше у порівнянні з 2016 роком (тобто на 1,9 %) та заплановано оздоровити 17 206 осіб.

За оперативною інформацією станом на 01.11.2017 у зазначених закладах відповідно до затверджених графіків заїздів та від’їздів відпочивальників оздоровлено 15 032 особи (у тому числі 3 501 особа з інвалідністю внаслідок війни та 6 526 осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та осіб з інвалідністю з дитинства) в межах передбаченого обсягу видатків.

З урахуванням стратегії реформування системи соціальних послуг в умовах децентралізації, необхідності оптимізації державних видатків, реалізації бюджетних програм соціального захисту осіб з інвалідністю та з метою наближення послуг до їх отримувачів Урядом у 2017 році прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 110 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортним лікуванням, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200”, якою змінено існуючу систему закупівлі санаторно-курортних послуг на відшкодування вартості послуг санаторно-курортного лікування (путівки) для осіб з інвалідністю через безготівкове перерахування коштів санаторно- курортним закладам за надані послуги на підставі тристоронньої угоди (особа – управління – санаторій). При цьому гранична вартість путівки для відшкодування вартості послуг санаторно-курортного лікування визначатиметься щороку Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

Відповідно до наказу Мінсоцполітики від 06.04.2017 № 575 „Про встановлення граничної вартості путівки (ліжко-дня) у 2017 році”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 13.04.2017 за № 493/30361, гранична вартість путівки для забезпечення санаторно-курортним лікування складає:

– для осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та з дитинства 5 250,00 грн без податку на додану вартість;

– для осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку 18 217,00 грн без податку на додану вартість.

За бюджетною програмою 2507030 „Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю” на напрямок „Санаторно-курортне оздоровлення осіб з інвалідністю” у 2017 році передбачено 112,3 млн гривень. В межах бюджетних видатків планується оздоровити 2 170 осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку (37,2 % від потреби) та 11 601 інших осіб з інвалідністю (9,7 % від потреби).

За результатами моніторингу інформації структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій станом на 23.11.2017 для забезпечення санаторно- курортним лікуванням осіб з інвалідністю укладено 13 987 угод (з них: 2 134 – для оздоровлення осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та 11 853 – для осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та з дитинства за іншими нозологіями). Фактично оздоровлено 1 736 осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та 11 853 особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання та з дитинства.

Місцеві органи виконавчої влади в межах виконання місцевих програм щодо соціального захисту окремих категорій громадян також здійснюють заходи із оздоровлення осіб з інвалідністю за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних та спонсорських надходжень.

За результатами моніторингу інформації структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій станом на 01.10.2017 за рахунок місцевих коштів забезпечено санаторно-курортним лікуванням 4 621 осіб, з них 879 осіб з інвалідністю внаслідок війни та 1 567 осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та осіб з інвалідністю з дитинства, на загальну суму 30 654,7 тис. гривень.

Крім того, щороку особам з інвалідністю внаслідок війни, особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання та особам з інвалідністю з дитинства виплачується грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 №785 „Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування” та від 07.02.2007 № 150 „Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування”.

Бюджетним кодексом України визначено напрями, на які передбачені видатки, що здійснюються з Державного бюджету України, в тому числі на бюджетну програму КПКВК 2507030 „Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю” (далі – бюджетна програма), складу якої входить санаторно-курортне лікування та компенсаційні виплати за санаторно-курортне лікування виключно особам з інвалідністю.

Слід зазначити, що на 2017 рік повна потреба за бюджетною програмою становить близько 800 млн грн , а фактично затверджено 112 млн грн (в тому числі потреба у компенсаційних виплатах – 124,4 млн грн, а фактично виділено коштів 9,4 млн гривень).

Крім цього, в межах бюджетних асигнувань у 2017 році збільшено розмір грошової компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування для осіб з інвалідністю внаслідок війни I та II груп із 400 грн до 440 грн, ІІІ групи – із 300 грн до 330 гривень та для осіб з інвалідністю І-ІІ групи із 300 грн до 330 грн, ІІІ групи – із 200 грн до 220 гривень.

З 01.01.2017 року організація санаторно-курортного лікування постраждалих громадян здійснюється відповідно до

Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно- курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №854 „Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Порядок).

Порядок передбачає новий механізм оплати послуг із санаторно-курортного лікування громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, укладання тристоронньої угоди між постраждалою особою, управлінням соціального захисту населення та санаторно-курортним закладом. При цьому постраждалій особі забезпечується право самостійного вибору санаторно-курортного закладу для оздоровлення чи відпочинку.

Крім того, за бажанням постраждалих осіб, у тому числі батьків потерпілих дітей, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування їм виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Урядом 08.11.2017 прийнято постанову № 838 „Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” . Таким чином середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначатиметься щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).

У 2017 році для забезпечення санаторно-курортними послугами постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб передбачено 123,5 млн грн, що дасть змогу оздоровити понад 22 тис. осіб І категорії (80% від потреби) та 650 (100% від потреби) дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Станом на 01.11.2017 року укладено 22 855 угод, за якими 18 418 осіб (у тому числі 507 дітей з інвалідністю) вже оздоровлено.

Щодо підтримки діяльності громадських об’єднань осіб з інвалідністю

Статтею 87 Бюджетного кодексу України передбачено надання фінансової підтримки громадським організаціям осіб з інвалідністю і ветеранів, які мають статус всеукраїнських.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” розмір видатків на фінансову підтримку громадських об’єднань осіб з інвалідністю та ветеранів залишився на рівні 2016 року – в обсязі 81,1 млн гривень.

Реалізація цієї норми здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських організацій осіб з інвалідністю та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війни, затвердженого постановою Уряду від 07.03.2012 № 176.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” за програмою 2501220 „Фінансова підтримка громадських організацій осіб з інвалідністю та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війни” передбачені видатки у розмірі 101 134,1 тис грн, у тому числі за окремим рядком „фінансова підтримка Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України, підприємств і організацій невиробничої сфери Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих” – 63 341,5 тис гривень.

Зазначимо, що фінансова підтримка діяльності громадських об’єднань за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів – тільки одне із джерел надходжень організацій. Утримання громадських організацій може здійснюватись за рахунок коштів, визначених в їх статутах, а саме: добровільних внесків, находжених від господарської діяльності, членських внесків, прибутку від підприємств, створених громадськими організаціями, спонсорської допомоги та інших, не заборонених законодавством надходжень.

За даними обласних державних адміністрацій у 2016 році фінансову підтримку з місцевих бюджетів отримало 590 громадських організацій на суму 33,4 млн грн., у 2017 році на зазначені цілі передбачено 32,9 млн гривень.

На виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 26.02.2016 № 68, розроблено проект постанови, яким передбачається затвердити порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю та проведення конкурсу з фінансування програм (проектів, заходів), розроблених цими громадськими об’єднаннями.

Щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” у поточному році на забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації затверджено видатки у сумі 977,6 млн грн (60 % від потреби), що на 71,5 млн гривень більше ніж у попередньому році.

Протягом 2014 – 2016 років не здійснювалося забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями за кошти державного бюджету, оскільки кошти на це в державному бюджеті не передбачалися. Разом з тим, на обліку для забезпечення автотранспортом в Україні перебуває 64 665 осіб з інвалідністю (2 477 із них мають право на першочергове забезпечення автомобілем, 8 192 – на позачергове забезпечення автомобілем, 53 996 – на забезпечення автомобілем у порядку загальної черги).

Наразі проектом Закону України „Про внесення змін до деяких законів України”, який схвалено на засіданні Уряду та внесено на розгляд Верховної Ради України (реєстр. № 7209 від 19.10.2017), передбачено надання грошової допомоги для придбання автомобіля особами з інвалідністю, законними представниками осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю без права подальшого взяття на облік для забезпечення автомобілем.

Актуальність внесення запропонованих проектом акта змін посилюється нагальною потребою в забезпеченні автомобілями постраждалих в антитерористичній операції з ураженням опорно-рухового апарату, які перебувають на обліку для забезпечення автомобілем. Проектом акта таким особам надається можливість забезпечення автомобілями першочергово із числа першочерговиків. Разом з тим пріоритетного права на забезпечення автомобілями набувають особи із зазначених вище, які перебувають у трудових відносинах не менше 6 місяців.

Запропоновані зміни сприятимуть суттєвому зменшенню чисельності осіб на обліку для забезпечення автомобілем і зняттю соціальної напруги в зазначеній сфері.

Варто зазначити, що постановою КМУ від 21.06.2017 № 429 було врегулювано питання безоплатного передання у власність особі з інвалідністю автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким вона була забезпечена через органи соціального захисту населення і користувалася більше ніж 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також передання таких автомобілів членам сім’ї чи спадкоємцям особи з інвалідністю.

Крім того, наказом Мінсоцполітики від 26.05.2017 № 877 ,,Про затвердження Порядку оформлення без взяття на облік особових справ за місцем реєстрації фактичного місця проживання для забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яких зареєстровано як внутрішньо переміщених осіб”, зареєстрованим у Мін’юсті 05.10.2017 за №
1234/31102 встановлено механізм взяття на облік за фактичним місцем проживання, перебування внутрішньо переміщених осіб, які мають право на отримання автомобіля.

Додатково зазначаємо, що з метою встановлення норми щодо виплати грошової допомоги для придбання автомобіля особами з інвалідністю, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення та управліннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Мінсоцполітики підготовлено проект змін до постанови КМУ від від 19.07.2006 № 999 „Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями”.

  • Варто зазначити, що у 2017 році Міністерством було прийнято ряд нормативно-правових актів, спрямованих на покращення механізму забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, зокрема:
    Наказ Мінсоцполітики № 1556 від 19.12.2016 „Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 23 вересня 2014 року № 683”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.01.2017 за
    № 13/29881;
  • Наказ Мінсоцполітики від 23.03.2017 № 457 ,,Про затвердження Порядку огляду виданих технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечені особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2017 р. за № 508/30376;
  • Наказ Мінсоцполітики від 27.03.2017 № 477 ,,Про внесення змін до Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2017 р. за № 509/30377;
  • Наказ Мінсоцполітики від 11.04.2017 № 602 ,,Про затвердження Порядку призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції”, що погоджений з МОЗ та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.05.2017 за номером 570/3043825;

Наказ Мінсоцполітики та МОЗ від 05.09.2017 № 1408/1054 ,,Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 30 вересня 2014 року № 708/685”, зареєстрованого в Мін’юсті 28 вересня 2017 року за № 1199/31067.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 491 врегульовано питання забезпечення учасників антитерористичної операції, які одержали поранення, контузію, каліцтво або захворювання під час участі в антитерористичній операції засобами реабілітації за зверненням керівника медичного закладу в якому він перебуває на лікуванні.Крім того, постановою Кабінету Міністрів України 09.08.2017 № 557 внесено зміни до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності щодо врегулювання питань фінансування Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Додатково зазначаємо, що на сьогодні з метою удосконалення Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 Мінсоцполітики розробляються зміни, якими передбачено ряд нововведень.

Також на сьогодні на погодженні у заінтересованих ЦОВВ знаходиться розроблений Мінсоцполітики проект постанови КМУ ,,Про Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 79”, якою передбачено узгодити положення постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 79 із Законом України „Про Митний тариф України” та деталізувати категорії виробів, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Щодо забезпечення житлом учасників антитерористичної операції

У 2016 році за кошти бюджетної програми „Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для осіб з інвалідністю I та II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов”, виплачено грошову компенсацію для самостійного придбання 616 квартир родинам зазначених категорій осіб на загальну суму 416 млн гривень.

У 2017 році Мінсоцполітики визначено головним розпорядником коштів бюджетної програми КПКВК 2511120 „Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5– 8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І–ІІ групи, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов”, за якою передбачено видатки у розмірі 329 812,8 тис. гривень.

На сьогодні розподілено вказану субвенцію на загальну суму 328 105,6 тис. грн, у тому числі 7 016,1 тис. грн для завершення виплати 15 родинам грошової компенсації, призначеної у 2016 році.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 828-р з метою забезпечення у повному обсязі виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, пропонується за рахунок економії коштів по іншим бюджетним програмам, головнимрозпорядником яких є Мінсоцполітики, збільшити видатки за цією програмою на 137 850,3 тис грн. та затвердити розподіл залишку нерозподілених коштів у сумі 1 707,2 тис. гривень.

Реалізація цього розпорядження після погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету сприятиме покращенню соціального захисту вищезазначених категорій населення шляхом забезпечення їх житлом.

Станом на 14.11.2017 придбано житло 603 родинам за рахунок субвенції 2016 року та 154 родинам за рахунок субвенції 2017 року, процес придбання житла сім’ям загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також особам з інвалідністю I–II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у
зазначеній операції, триває.

Щодо протезування учасників антитерористичної операції

За рахунок державних коштів фінансується протезування за кордоном учасників антитерористичної операції, яким потрібне складне протезування.

На 24 листопада 2017 року потребували забезпечення технічними засобами реабілітації, у тому числі протезуванням 996 учасників антитерористичної операції, з яких : 439 бійцям здійснено протезування (у тому числі 25 бійцям проведено протезування за кордоном); 152 бійці потребують протезування, з них 56 – розпочато протезування, а 96, які за станом здоров’я не готові до протезування, – перебувають на лікуванні; 148 бійців забезпечено іншими ТЗР. решта бійців (188) потребують забезпечення іншими ТЗР.

Протягом 2015 – 2017 років Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції організовано заходи з протезування 37 учасникам АТО, з них: закордонне протезування здійснено 24 учасникам АТО; заміну приймальної гільзи 5 учасникам АТО за кордоном та 1 учаснику АТО в Україні; протезування за новітніми технологіями в Україні – 9 учасникам АТО.

Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції щотижнево здійснюється моніторинг та супровід учасників антитерористичної операції, які отримали поранення та потребують або забезпечені технічними засобами реабілітації, у тому числі протезуванням (ортезуванням) (відвідування поранених учасників антитерористичної операції в госпіталях, інших закладах охорони здоров’я та надання необхідної допомоги).

З метою дотримання норм Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2017 рік” було прийнято постанову Кабінету Міністрів від 22.03.2017 № 167 ,,Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 518”, якою установлено, що заходи, пов’язані із протезуванням та / або ортезуванням учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, які раніше здійснювалися Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснюватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

У зв’язку з цим було розроблено наказ Мінсоцполітик № 462 від 23.03.2017 ,,Про внесення змін до Положення про експертну групу з розгляду документів щодо протезування та/або ортезування учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок”, зареєстрований у Мін’сті 11.04.2017 за № 486/30354, яким врегулювано питань протезування та/або ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.