Відповідно до статті 30 Конвенції про права осіб з інвалідністю Держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю брати участь нарівні з іншими в культурному житті й вживають усіх належних заходів для забезпечення того, щоб особи з інвалідністю мали доступ до таких місць культурних заходів чи послуг, як театри, музеї, кінотеатри, бібліотеки й туристичні послуги, а також мали найможливішою мірою доступ до пам’ятників і об’єктів, що мають національну культурну значущість.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» місцеві органи виконавчої влади зобов’язані забезпечувати особам з інвалідністю необхідні умови для вільного доступу і користування культурно-видовищними закладами. Особи з інвалідністю користуються послугами безплатно або на пільгових умовах згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування за участю громадських об’єднань осіб з інвалідністю
У статті 3 Закону України «Про культуру» зазначено, що до основних засад державної політики у сфері культури належить, зокрема, забезпечення доступності для кожного якісних культурних послуг та інклюзивність.
У статті 14 Закону України «Про музеї та музейну справу» зазначено, що під час проектування та експлуатації музейних приміщень враховуються потреби дітей, осіб з інвалідністю, громадян похилого віку в доступі до культурної спадщини.
Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 року № 285-р, передбачає протягом 2021-2025 років забезпечення розумного пристосування, універсального дизайну приміщень закладів культури (обладнання пандусами, звуковою сигналізацією, інформаційними табличками).
У Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р, для досягнення стратегічної цілі «Доступність для всіх інформації та комунікації в ході отримання публічних послуг» щодо регулювання інформаційної доступності в сферах життя визначено таке завдання: врегулювання вимог доступності інформації під час надання публічних послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, працевлаштування, фінансових, адміністративних, судових, культурних, спортивних та інших публічних послуг, які надаються юридичними особами, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, або які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами в наданні послуг.
Нині першим, із чого будь-яка людина починає знайомство з музеєм, є сайт. Щоб зробити його зручним і доступним для всіх користувачів, деякі музеї посилаються на Керівництво щодо забезпечення доступності веб-контенту (Web Content Accessibility Guidelines) 2.2, затверджене 5 жовтня 2023 року Консорціумом Всесвітньої павутини.
Крім цього є Вимоги щодо створення (модернізації) офіційних веб-сайтів (веб-порталів) органів виконавчої влади, які є додатком до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року № 3. В цих вимогах зазначено, що офіційні веб-сайти повинні бути доступними для користувачів з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також з різними комбінаціями порушень відповідно до ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 “Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0” не нижче рівня АА.
Крім того, існують Європейські стандарти, як зробити інформацію легкою для читання та розуміння. Вони розроблені для людей з інтелектуальними порушеннями й стосуються не лише текстів, а й відео, аудіо та сайтів.
У контексті фізичної доступності музеїв, важливо створити безбар’єрний простір, у якому кожна людина зможе почувати себе вільно й не потребуватиме допомоги іншої людини. Щоб забезпечити цю безбар’єрність, треба зважати на потреби людей із фізичними, ментальними, інтелектуальними та сенсорними розладами.
Варто враховувати норми:
- ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 Будинки і споруди. Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору и слуху;
- ДСТУ Б ISO 21542:2013 Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища;
- ДБН.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд.
- ДБН В.2.2-16:2019 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади