Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Соціальні послуги загальнонаціонального значення – унікальні комплексні та доступні соціальні послуги високої якості, які надаються із специфічною метою на всій території України за результатами проведення експериментальних проектів та спрямовані на задоволення загальнодержавного суспільного інтересу, що полягає у підтримці окремих категорій громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, та подоланні наслідків таких обставин. Перелік соціальних послуг загальнонаціонального значення затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перелік соціальних послуг
Відповідно до частини 6 статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» базовими є такі соціальні послуги:
1) догляд вдома, денний догляд;
2) підтримане проживання;
3) соціальна адаптація;
4) соціальна інтеграція та реінтеграція;
5) надання притулку;
6) екстрене (кризове) втручання;
7) консультування;
8) соціальний супровід;
9) представництво інтересів;
10) посередництво;
11) соціальна профілактика;
12) натуральна допомога;
13) фізичний супровід осіб, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
14) переклад жестовою мовою;
15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;
16) супровід під час інклюзивного навчання;
17) інформування (Пункт 17 частини шостої статті 16 виключено на підставі Закону № 4332-IX від 26.03.2025);
18) медіація.
Отримувачі соціальних послуг
Отримувачі соціальних послуг є особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги. До вразливих груп населення належать особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників. Складними життєвими обставинами вважаються обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно. До чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини відповідно до чинного законодавства відноситься, зокрема, й інвалідність.
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, перелік яких затверджується Мінсоцполітики, у тому числі догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, паліативний/хоспісний догляд, підтримане проживання.
Соціальні послуги особам з інвалідністю можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.
Соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами, надаються безоплатно особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в порядку, визначеному законодавством.
Соціальні послуги за плату надаються особам з інвалідністю, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.
Особам з інвалідністю соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами, можуть надаватися із встановленням диференційованої плати залежно від доходу таких осіб відповідно до законодавства.
Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються на платній основі.
Тарифи на платні соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 року № 268.
Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про соціальні послуги» надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача соціальних послуг дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю I групи.
Перелік прав та обов’язків отримувача соціальних послуг визначений статтею 12 Закону України «Про соціальні послуги».
Надавачі соціальних послуг
Надавачі соціальних послуг – юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи – підприємці, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Надавачем соціальних послуг може бути фізична особа або юридична особа незалежно від форми власності.
До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать:
1) установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування);
2) інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Соціальні послуги можуть надаватися у центрах зайнятості, закладах охорони здоров’я, освіти, культури тощо.
До надавачів соціальних послуг приватної власності належать юридичні особи, крім надавачів соціальних послуг державної/комунальної власності, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Працівники надавачів соціальних послуг та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, забезпечують надання соціальних послуг на професійній основі відповідно до вимог цього Закону.
До працівників надавачів соціальних послуг належать фахівці та професіонали (соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери та інші) та соціальні робітники.
Кваліфікаційні вимоги до працівників надавачів соціальних послуг, порядок атестації фахівців та професіоналів надавачів соціальних послуг визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Законодавство про соціальні послуги
Закон України «Про соціальні послуги»
Вартість соціальних послуг
Визначення потреб у соціальних послугах
Залучення недержавних суб’єктів. Соціальне замовлення
Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.05.2015 № 565 «Про затвердження форми Примірного договору про залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг»
Надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану
Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №560 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях»