Національна Асамблея людей з інвалідністю України презентує звіт «Включення і рівність», який було підготовлено за результатами Моніторингу виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю в Україні.
У 2019 році виповнилося 10 років ратифікації Україною Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Факультативного протоколу до неї, а у березні поточного року – 10 років, як КПОІ стала частиною українського законодавства (вступила в дію). Напевно, цього часу достатньо, щоб перейти від дискусій про те, як краще облаштувати життєдіяльність людей з інвалідністю, до – як створити умови для реалізації ними прав людини на рівні з іншими. Мало б стати вже вчорашнім «соціальний захист осіб з інвалідністю», поступившись місцем, наприклад, забезпеченню прав з наскрізним включенням питання інвалідності до різних сфер державної політики.
2020 – рік підведення підсумків в Україні щодо низки важливих стратегічних урядових документів, до пріоритетів яких й мало бути включене все вищеозначене. Це і «Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю, і Національна стратегія у сфері прав людини, і План заходів з виконання Заключних рекомендацій Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю. Тому моніторинг включення стандартів Конвенції про права осіб з інвалідністю до державної політики є актуальним та нагальним.
Завдяки підтримці Посольства Великої Британії в Україні, наданій на реалізацію проекту «Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини як шлях до зменшення дискримінації людей з інвалідністю», ГС ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» (далі – НАІУ) спільно з іншими всеукраїнськими та місцевими громадськими об’єднаннями провела моніторинг, результати якого пропонуються у цьому виданні.
Здійснюючи моніторингове дослідження, НАІУ ставила перед собою кілька завдань:
- простежити включення стандартів Конвенції до довгострокових рішень державної політики та виконання цих рішень;
- створити основу для альтернативного звіту до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю, під час однієї з наступних сесій якого розглядатиметься Державна доповідь України ІІ-ІІІ циклу;
- виробити рекомендації до майбутнього політичного порядку денного України у сфері прав людини та імплементації Конвенції про права осіб з інвалідністю.
Предметом моніторингу не були всі статті Конвенції. Аналізу був підданий прогрес у реалізації 16 статей міжнародного договору (11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30), які структурно та тематично згруповано в дев’ять розділів. При визначенні дев’яти напрямів, бралось до уваги як невідкладність створення умов для забезпечення прав людей з інвалідністю – захист в надзвичайних ситуаціях, рівність перед законом та реалізація правоздатності, протидія неналежному поводженню, так і ступінь включення цих напрямів до стратегічних пріоритетів нашої держави – свобода вираження поглядів та політична участь, деінституціалізація, реабілітація, зайнятість. Моніторинг цих розділів дозволив частково отримати відповідь на питання досягнутого прогресу за іншими напрямами Конвенції – доступність, жінки та діти з інвалідністю.
Дослідження кожного з напрямів базувалось на індикаторах (5–10 запитань в кожному з розділів). Основою для розробки індикаторів стали стандарти Конвенції викладені в Загальних коментарях Комітету ООН з прав людей з інвалідністю, Загальні коментарі Комітетів, створених в межах інших міжнародних та регіональних договорів в сфері прав людини, Тематичні дослідження Управління Верховного комісара з прав людини ООН, Ради з прав людини, академічні розробки з оцінки та моніторингу Конвенції.
Моніторинг базувався на кількох традиційних методах:
- аналіз права – підлягали дослідженню як національне законодавство і підзаконні акти, так і місцеві програми;
- аналіз адміністративних даних – відкриті джерела та відповіді органів влади на запити про доступ до публічної інформації дозволили отримати статистичну інформацію та інші дані щодо виконання довгострокових рішень національного рівня та місцевих програм;
- опитування посадовців органів влади місцевого рівня та органів місцевого самоврядування дозволило простежити ступінь розуміння ними стандартів Конвенції та шляхів забезпечення прав людей з інвалідністю;
- опитування людей з інвалідністю з фізичними, сенсорними порушеннями та родин дітей та повнолітніх осіб з ментальними порушеннями дозволили охарактеризувати практичний вимір реалізації людиною з інвалідністю прав людини.
Моніторинг проводився як на національному, так і регіональному та місцевому рівнях. До моніторингу було включено вісім областей України, що визначались як за географічним, так і регіональним, економічним та соціально-демографічним принципами. Здійснювався моніторинг в Вінницькій, Житомирській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Полтавській, Черкаській та Чернівецькій областях.
ГС ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» висловлює щиру подяку організаціям та приватним особам, які брали участь у проведені моніторингового дослідження та підготовці даного звіту:
- ГО «Асоціація захисту прав та допомоги людям з інвалідністю «Відкриті серця» (Вінницька обл.);
- Донецька обласна організація Всеукраїнської організації «Союз осіб з інвалідністю України»;
- Житомирська обласна громадська організація людей з інвалідністю «Жінка. Молодь. Сім’я.»;
- ГО «Івано-Франківська обласна громадська організація сімей людей з інвалідністю «СЛІД»;
- ГО «Луганська обласна молодіжна громадська організація «АМІ-СХІД»;
- ГО «Полтавське міське громадське об’єднання осіб з інвалідністю «Віра»;
- ГО «Черкаське обласне громадське об’єднання «Життя без бар’єрів»;
- ГО «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер».
Завантажити звіт за посиланням.
=====================================================
Підготовка та видання цього Звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проєкту «Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини як шлях до зменшення дискримінації людей з інвалідністю», який реалізовано ГС ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України». Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
